Під Києвом волонтери врятували левенят і ведмежат від людського полону [ Редагувати ]

З популярної страусиної ферми під Києвом врятували трьох левенят та п'ятьох ведмежат. Від поганих умов, постійного стресу та неправильного харчування стан здоров'я тварин погіршувався щодня. Вчасно забили на сполох волонтери. З допомогою Держекоінспекції їм вдалося вилучити маленьких хижаків та передати до реабілітаційного центру. Там побувала Марія Кагал. 

Два тижні тому до реабілітаційного центру під Києвом приїхали нові жителі п'ятеро ведмежат. Нині такі грайливі та допитливі, лише нещодавно були кволими та недогодованими.

Марина Шквиря, співвласниця реабілітаційного центру для ведмедів "Біла скеля":

Коли ми спитали чим кормили тварин, нам відповіли, що це були пряніки, мед, джем, повидло, ну тобто те, що є швидкими вуглеводами, те, що не дає можливості нормально рости. Звичайно кілька днів ми стикнулися з розладами травлення, проблемами з шерстю, з дуже сильним стресом.

Дитинчатам за документами 5 місяців. Хоча відлучати ведмежат від матері не можна протягом щонайменш перших двох років життя. Але, на жаль, для контактних зоопарків - це розповсюджена практика. Адже в такому ранньому віці вони ще не є небезпечними для охочих погладити. А от що робити, коли ведмежата підростуть?

Марина Шквиря, співвласниця реабілітаційного центру для ведмедів "Біла скеля":

Доля таких тварин - вона завжди дуже сумна  або дитинчата не переживають сезон постійної експлуатації, жорстокої експлуатації - це і контакт, і цирк, і якісь шоу, фотосесії, будь-що може бути. і якщо вони пережили, якщо їх не знищили, їх можуть продати на притравку. Наприклад - тренувати мисливських собак, або в якийсь маленький звіринець десь під рестораном, де вони будуть просто скніти наступні 30 років в маленькій клітці.

Якщо у ведмежат хоча б є шанс продовжити своє життя в іншому місці, то левенята рідко доживають до кінця літнього сезоні в таких умовах. Цих трьох малюків передали до притулку у вкрай важкому стані.

Наталія, власниця "Притулку для диких тварин":

Это рахит, это страшная форма уже рахита, когда кость не держит, она ломается даже под собственным весом. Первую неделю к ним ходить - это хоть плачь, потому что смотреть на эти постоянные боли. Понятно, что обезбаливали, эти обезбаливатели особо не помогают, им все равно больно. Вся эта боль у них ассоциируется естественно с человеком.

Левенята на контакт йдуть важче. Людей бояться, на нас з оператором реагують агресивно. А ось з місцевою собакою Тарою контакт малюки знайшли. В її присутності почуваються безпечно.

Нині левенята проходять реабілітацію: повноцінне харчування, кальцій для укріплення кісток та постійний догляд. Далі на них чекає низка операцій. Після більш як року догляду левенят відправлять в реабілітаційний центр в Африці. А ось ведмежата лишаться в Україні, двоє з них тут - у центрі "Біла скеля". Зараз для них будуються повноцінні комфортні вольєри на понад 1000 кв. м. з барголом та басейном.