КПІ повертає Україні космос: лабораторія вишу розроблює унікальні супутники [ Редагувати ]

Один із найпопулярніших вишів, куди щороку вступають тисячі випускників з усієї України - Київський політех. Він вважається одним з найкращих в Україні і регулярно потрапляє в європейські рейтинги.

Але мало хто знає, що окрім престижу, КПІ може похвалитись й унікальною лабораторією, аналогів якої немає в країні. Тут студенти власноруч розробляють справжні космічні супутники. Один із них зараз знаходиться на орбіті. І це єдиний український апарат у космосі.

Цьогоріч уряд вирішив кардинально змінити ситуацію і повернути Україні космос. Як ми плануємо підкорювати всесвіт, і яку роль в цьому зіграє сам Ілон Маск, розкаже наша Анна Філь.

Серпень 2011. Українсько-російська ракета "Дніпро" виводить на орбіту український супутник "Січ-2".

Він попрацював півтора року і перестав виходити на зв'язок. Після цього Україна змогла запустити в космос лише один супутник. Далі майже 10 років тиші. І лише ось тепер перша спроба перервати космічну паузу.

Володимир Тафтай, голова Державного космічного агентства України:

Наразі більшість ресурсів вони є іноземні, але за ініціативи президента уже в грудні цього року буде запущено Січ-2-1, Січ-2-1-30, який буде єдиним супутником України.

Ось цей супутник "Січ-2-30". На 90 відсотків готовий, проходить випробування. Апарат змайстрували в конструкторському бюро "Південне" в Дніпрі. Це будуть "очі" України в космосі. Супутник робитиме знімки землі. Костянтин Білоусов - його головний конструктор. Чоловік понад 20 років присвятив космосу.

Костянтин Білоусов, головний конструктор космічних апаратів, комплексів та систем КБ "Південне":

Я родился и вырос в городе Днепре, в Днепропетровске в то время. Есть неофициальное название "космическая столица Украины".

До початку 90 Дніпро було закритим містом. Сюди навіть не впускали іноземців. На тоді ще секретному заводі "Південмаш" виготовляли бойові ракети, а згодом - космічну техніку. Саме в Дніпрі з'явилися легендарні "Зеніти", які навіть через 40 років сам Ілон Маск назвав чи не найкращими у світі.

Тепер саме SpaceX Ілона Маска доставить на орбіту новий український супутник. Власні ракети-носії наша держава вже понад 20 років не виготовляє.

А "Південмаш" останнє десятиліття взагалі працює у збиток. У кращі часи на підприємстві працювало 62 тисячі робітників. Зараз удесятеро менше. І ті виходять на роботу лише один день на тиждень.

Костянтин Білоусов, головний конструктор космічних апаратів, комплексів та систем КБ "Південне":

Космические программы, которые были приняты за годы независимости, ни одна из них не была финансирована даже на 30 процентов. Соответсвенно, многие проекты начинались, доходили до какой-то степени реализации и дальше или они в принципе не были реализованы, или они теряли свою актуальность.

Поки державі було не до космосу, його підкорювали підприємці. Ось цей завод сусід "Південмашу", теж у Дніпрі підрозділ американської компанії, а його власник "український Ілон Маск" Максим Поляков. 2017 бізнесмен вирішив "достукатися до небес", викупив збиткове підприємство і почав будувати ракети. Двигуни й деталі до них розробляють українські інженери.

Вони стануть частиною ракети, яка за два роки доставить вантажі НАСА на Місяць. Її "фішка" - економія. Передусім за рахунок 3D-принтерів.

Олександр Дондік, директор Firefly Aerospace Ukraine:

Благодаря 3D-технологиям деталь весит в 2-3 раза меньше, она состоит не со 150 деталей, а всего восемь и процесс ее изготовления занимают неделю, максимум месяц, а не год. Вы понимаете, чем больше задействовано людей, временной промежуток, тем деталь дороже.

А отже, дешевшим стане і сам політ ракети.

Олександр Дондік, директор Firefly Aerospace Ukraine:

Идея в том, чтобы совместно с государственными предприятиями достичь общей цели. Вернуть Украине вот тот вот статус космического государства, развивать это направление. У нас коллосальная экспертиза в стране, которая позволяет это делать.

Та, виявляється, піднебесні перспективи України куються не тільки на промислових гігантах, а й в студентських аудиторіях.

Космос ближчий ніж здається. Ось тут, у Київському політеху, звичайні студенти майструють справжні космічні супутники. Один із них зараз пролітатиме над нами. І ми зможемо з ним зв'язатися.

На даху одного з корпусів університету антенний комплекс, який приймає сигнали з супутника "Політан-1".

Ось прийшов сигнал, ось ми отримали дані з супутника, і ось у нас є корисні пакети інформації, тут написано температура у нас 13,9 градусів, видно в нас дата.

Над Києвом супутник пролітає лише кілька хвилин. Сигнали з космосу приймає колишній КПІ-шник Назар. Він один із тих, хто збирав цей космічний апарат із найпростіших радіодеталей. Завважки диво техніки трохи більше ніж кілограм.

Це точна копія, такий апарат власне там і літає, тільки без оцих штучок, це корпус. Ось це сонячні панелі, які його заряджають, датчики, антени, ось тут електроніка всередині.

Назар зізнається: спершу й не сподівався, що його "Політан" зможе полетіти. Потім пророчив йому півтора року життя на орбіті. Минуло вже сім! А апарат досі працює.

Назарій Бендасюк, оператор наземної станції, інженер:

На другому курсі ми почали. Хотілося зробити щось таке. Ідея була така, щоб зробити щось таке і зрозуміти, що ти своїми руками щось робив таке, а воно зараз літає в космосі і працює. Це дуже круто.

"Політан-1" не виконує жодних завдань. Це був експеримент, як "Малюк" почуватиметься в космосі. Але тепер це єдиний робочий український супутник на орбіті. Тепер у КПІ працюють над новою версією супутника. Четвертокурсник Олексій відповідає за те, аби майбутній апарат міг фотографувати землю.

Олексій Падун, студент 4-го курсу КПІ:

Орієнтація в цій місії надзвичайно важлива, точно зорієнтуватись на землю, щоб провести фотографування і отримати якісний знімок. Він може бачити як поля розташовані, їхні площі, надзвичайні ситуації, повені, наскільки вони обширні.

Зараз у КПІ єдина в Україні лабораторія, в якій можна тестувати такі маленькі супутники. У цих камерах усе, як у космосі: тиск, температура і навіть штучне сонце. От тільки зарплати в лаборантів геть не космічні.

Михайло Ільченко, керівник космічної програми університету:

При наших символічних зарплатах мені незручно навіть називати. тому що порівняно із закордонними лабораторіями у нас зарплата в 10 разів менша.

Перший "Політан" КПІ-шники запустили власними силами, допомагали лише інноваційні фонди. Коштувало це 25 тисяч доларів. Із запуском нового супутника обіцяє допомогти держава. Але - за умови, що уряд затвердить космічну програму і фінансування на неї.

Михайло Ільченко, керівник космічної програми університету:

Якщо в цій редакції вона буде прийнята, то ми будемо мати 8-10 можливих проектів, в яких ми зможемо брати участь. Ми бачимо себе там! це точно можу сказати.

Студент Олексій теж майбутнє пов'язує з космосом. При чому українським. Хлопець побував на стажуванні у США, брав участь у проєкті від НАСА. Але повернувся на батьківщину.

Олексій Падун, студент 4-го курсу КПІ:

Тут надзвичайні є можливості. Тобто студент може прийти і брати участь у створенні супутника. Як на мене це неймовірна можливість в Україні.

У тому, що Україна має на руках і можливості, і фахівців переконаний кожен із наших героїв. Головне, кажуть, згадувати про це частіше, а не лише в річницю незалежності.