Між Брюсселем і Женевою: що говорили про Україну на саміті НАТО [ Редагувати ]
Міжнародні перспективи України
Про Україну - без України. Цього тижня українська повістка лежала на столах одразу двох найвпливовіших самітів світу. І хоч нас на них не запросили, про Київ говорили і в НАТО, і на женевській зустрічі президентів США та Росії.
І якщо в Кремлі європейський вояж Володимира Путіна назвали перемогою, а можливе членство України в Альянсі - "червоною лінією", то в Вашингтоні та Брюсселі - думки преси розділилися.
Чи спрацював план Байдена та яким він був насправді? І як міжнародні переговори можуть вплинути на Україну?
Здавалося б, одне й те саме європейське турне Байдена. Проте тепер у двох столицях фокус уваги абсолютно різний. Тут, у Вашингтоні, уваги більше до Женеви, до перемов із Путіним, і до питання "а як тепер - після спроб домовлятися з Росією - зміниться американська політика"?
А в Європі більше переймалися питанням НАТО. Був момент, коли західні журналісти навіть на хвилину повірили, що Байден може оголосити, мовляв, Україні надають план дій щодо членства в Альянсі. Цього, звісно, не сталося, але дискусія - триває.
Заголовки цього тижня були дуже гучні. "Смертельно небезпечна самовпевненість", - назвав свою статтю німецький "Шпіґель", написавши:
Після саміту обидві сторони хоча б примирилися. Мають намір продовжити дискусію і повернути послів. Але до чого ми дійшли, якщо навіть ці скупі заяви викликають полегшення!
Та ні, усе більше, ніж чудово, - заочно опонує New York Times. І переконує своїх читачів в Америці та по всьому світу:
Президент і європейських союзників запевнив, що Америка повертається; і об'єднав їх, щоб почати протидіяти Китаю. І водночас встановив "червоні лінії" для Кремля.
"Саміт Байдена з Путіним лише змусив Сполучені Штати видаватися ще слабшими", - назвала свою статтю консервативна і протрампівська New York Post. Переконує:
Подивімося правді в очі: цей день не вдався ні для Байдена, ні для Америки. Путін знущався зі свого колеги і зі Штатів - у той час, як Байден справляв враження слабкого і незібраного. Америка могла б вийти сильнішою, якби взагалі не було цього саміту.
Усе не так! - впевнена авторитетна The Washington Post. Газета обрала різкий заголовок - "Байден стер посмішку з обличчя Путіна" і намагається довести:
Досвідчений і принциповий американський президент чітко та однозначно сказав "кремлівському вбивці", якими є інтереси та очікування США, і попередив, що неналежна поведінка матиме серйозні наслідки.
І вся ця неузгодженість та полярні оцінки, насправді з кількох причин. З пресконференції обох президентів так і не було зрозуміло, про що конкретно вони домовилися. І чи є якась "залаштункова" частина, про яку не сказали пресі. Що це? "Північний потік"? Китай? Афганістан? Україна? Бо на брифінгах президенти говорили дуже загально. Ось про Україну:
Володимир Путін, президент Російської Федерації:
Что касается обязательств по поводу Украины, у нас обязательство только одно - способствовать реализации Минских соглашений. И если Украинская сторона готова к этому - мы пойдем по этому пути, без всякого сомнения.
Джо Байден, президент США:
Я і президент Путін маємо величезні можливості, щоби керувати та регулювати відносини між нашими країнами. Вони водночас мають бути стабільними та передбачуваними. Однак є і те, де ми маємо відмінності. І це Путін чітко розуміє: чому я так кажу і що я кажу. Я також наголосив, що Сполучені Штати непохитно підтримують територіальну цілісність і суверенітет України.
Та американські політики з числа "попередників" уже почали жорстко критикувати Байдена за те, що він був начебто надто поблажливим.
Майк Помпео, держсекретар США (2018-2021):
Це величезна дипломатична помилка і помилка в масштабах світу. Ми мали вийти першими на брифінг. Або, ще краще, - вони мали разом вийти. Світ би тоді побачив контраст між поглядами двох лідерів…
І тепер політики відверто побоюються настроїв у Білому домі, коли радники президента почнуть переконувати главу держави не робити якихось кроків, щоб Путіна не злити. Мовляв, ми ж тільки почали відносини налагоджувати. За Обами саме з такою мотивацією переконували президента не надавати Україні летальної зброї.
Трішки більше ніж за місяць тут, у Вашингтоні, з офіційним візитом має бути Президент Зеленський. І джерела серед дипломатів кажуть: він намагатиметься просувати надання Україні ПДЧ, плану дій щодо членства в НАТО. Втім тепер, після того, як Байден почав переговори з Москвою, виникає запитання - а на Україні як усе це позначиться? У Вашингтоні відповіді наразі немає. А що думають у Брюсселі?
А тут і досі обговорюють підсумки саміту НАТО. Вони рідко стають таким сюрпризом - рішення готують і узгоджують заздалегідь. Зокрема і про те, що Україні не варто чекати чіткої дати, коли Київ отримає план дій щодо членства, Генсек Альянсу попередив ще за тиждень. Але несподіваних подій і заяв цього разу вистачило.
Надій було багато. Приєдналася навіть діаспора. Українці, які живуть у ЄС, писали листи і генсеку НАТО і прем'єрові Угорщини (а саме Віктор Орбан відкрито блокує приєднання України до Альянсу). У день саміту "контрольний постріл" зробив Зеленський - дав інтерв'ю трьом світовим інформагентствам.
Володимир Зеленський, Президент України:
Якщо ми говоримо про НАТО і ПДЧ, я б дуже хотів отримати конкретику з приводу - так це, чи ні. Ми повинні отримати зрозумілі дати.
Звернувся через пресу, бо Україну на засідання не запросили.
І в Брюсселі просять "не шукати в цьому зради". Кажуть, зустріч коротка - лише один день, а основна сесія - то й взагалі дві з половиною години. До того - приїхав Байден. А коли в США змінюється адміністрація, гостей не запрошують, бо визначають курс Альянсу. Цей курс - на "командну роботу".
Джо Байден, президент США:
Перед нами постали нові виклики. Ми маємо Росію, яка поводиться не так, як ми сподівалися. Так само Китай. І я хочу, щоб уся Європа знала: Сполучені Штати тут, ми - поряд.
Європейські лідери цим запевненням раділи, бо Трамп узагалі погрожував виходом з Альянсу. А зараз - ніхто не конфліктує, ніхто злих твітів не пише… Проте повної згоди однаково немає. Америка каже про загрозу Китаю, Франція - взагалі не вважає за потрібне це обговорювати; мовляв, Пекін навіть географічно від Північної Атлантики далекий. Німеччина головною проблемою називає Москву… І обіцяє не забути про Київ…
Ангела Меркель, канцлерка Німеччини:
Ми обговоримо ситуацію в Україні, де бачимо багато викликів. А ще - співпрацю НАТО з Грузією та Україною.
Але в якому форматі - конкретики не було. Аж раптом, лише за кілька хвилин до виходу Байдена до преси - з'явився твіт Зеленського:
Лідери НАТО підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, а ПДЧ є невід'ємною складовою процесу набуття членства.
Журналісти розхвилювалися. Хтось навіть повірив, що питання членства остаточно узгоджене. Може Байден про це оголосить? Може саме через це пресконференція і затримується на понад 2-і години? І що тепер Путін Женевський саміт скасує? Та слова Байдена стали холодним душем.
Джо Байден, президент США:
Річ у тім, що вони мають викорінити корупцію… Мають виконати й інші критерії, перш ніж отримають план дій. Тому це питання поки що не на часі - треба буде дивитися. Водночас ми робитимемо все можливе, щоб допомогти Україні й далі протистояти російській агресії.
Що ж сталося? Про це сам президент не сказав, проте в його оточенні прокоментували виданню Politico:
НАТО просто підтвердило зобов'язання 2008 року, що Україна одного дня стане його членом. Американський чиновник, ознайомлений з цим питанням, сказав, що нічого не змінилося. «Це дуже обережне формулювання, щоб висловити підтримку і не брати жодних зобов'язань, оскільки в Альянсі немає єдності щодо цього.
Але навіть цей "сигнал підтримки" важливий, - переконані у Києві, оскільки обіцянки 2008 року знову прозвучали в умовах, коли змінилися всі лідери ЄС, окрім Ангели Меркель.
Андрій Загороднюк, міністр оборони України (2019-2020):
Тепер у нас є документ, який підписаний всіма країнами на рівні глав держав, де вони сказали, ми не проти, щоб Україна принципово була в НАТО. Це перше. Друге - політична ситуація у 2008 році, коли був Бухарестський саміт, на якому в принципі було таке саме рішення, була абсолютно інша. В нас не було війни з Росією, в нас не було тимчасово окупованих територій. І Росія тоді не розглядалась як ворог для НАТО.
Союзникам по НАТО Байден за зачиненими дверима розповідав і про свою очікувану зустріч з Путіним.
А коли вона вже відбулася, НАТО та Україна, - за словами людей, які входили в американську делегацію, - стали двома питаннями, щодо яких позиції були геть полярні. Кажуть, стосовно можливого приєднання України до Альянсу - Путін був категорично проти, але в Москви немає жодного вето щодо цього.
Інше питання - Женевська зустріч і для Кремля стане фактором стримання. "Червоні лінії" для Москви, про які говорив Байден, - це ще і про неможливість нової збройної агресії з боку Росії.
Є і ще один важливий для нас із вами підсумок. Після швейцарської зустрічі заступник держсека Вікторія Нуланд (а вона супроводжувала Байдена і на переговорах була) розповіла, що Путін порушував питання про ширше приєднання Штатів до врегулювання конфлікту на Сході України - в рамках Мінських домовленостей. Але у Вашингтоні й досі не впевнені, що це не політична гра. І обіцяють консультуватися і з європейцями, і з Києвом.
