Зарплати в конвертах: чому бізнес в Україні не поспішає виходити "з тіні" [ Редагувати ]

Кожен п'ятий працівник в Україні отримує зарплату в конверті! Бо працює неофіційно! І попри посилені перевірки та штрафи, роботодавці не поспішають працевлаштовувати своїх підлеглих.

Чому? І як влада має боротися з тінню?

"Нелегали" у своїй країні...

Майже 3 мільйони неоформлених працівників!

Вони працюють, та офіційно - безробітні... утриманці. Бо не сплачують жодного податку.

Олексій Любченко, перший віцепрем'єр, міністр економіки України:

За рахунок одного офіційно працюючого - утримання двох непрацюючих. Усі ці категорії громадян в однаковій мірі користуються суспільними благами: медичною допомогою, освітою, інфраструктурою, субсидіями, пільгами. До речі, тіньовий фонд оплати праці оцінюється майже півтрильйона гривень на рік.

А держава недоотримує мільярди. І хоча в Держпраці кажуть: від початку року кількість неоформлених працівників зменшилася майже на 9%, та цього все одно замало, бо кожен п'ятий українець і досі трудиться неофіційно. Найбільше нелегалів на будівництвах, у торгівлі або на фермах. Хоча за кожного такого працівника роботодавець має платити.... штраф!

Олена Коновалова, заступник директора департаменту з питань праці Держслужби України з питань праці:

Штрафи доволі великі - 60 тис. грн за 1 працівника. Майже у 90% інспекційних відвідувань виявляються неоформлені працівники - десь 1, десь 5, а десь 150!

Та попри це не всі українці готові вийти з тіні. Іноді самі працівники відмовляються офіційно оформлятися, бо можуть втратити, приміром, субсидію чи пільгу. Ще більше причин у роботодавців.

Тетяна Острікова, експертка з економічних питань:

Податковий тягар, який в частині ЄСВ лягає на роботодавця, застаріле трудове законодавство, тобто в якому відсутні якісь гнучкі форми працевлаштування. Безумовно, великий рівень корупції серед контролюючих органів. Абсурдні штрафи і нереформовані органи, яким надаються величезні дискримінаційні повноваження чинити тиск на підприємців - оце і створює небажання нашого бізнесу виходити з тіні.

Одна з останніх гучних справ. Про штрафи, виписані Держпродспоживслужбою одному з поштових перевізників 325 мільйонів гривень за, по суті, розбитий акваріум. І хоча сам держорган припис скасував, такі випадки непоодинокі, - кажуть у спілці підприємців. Найбільше скарг від бізнесу на дії податкової, Держпродспоживслужби та Держпраці.

Андрій Єрашов, голова аналітичного центру Спілки українських підприємців:

Формально підходять до перевірок, штампують акти, навіть буває, що з помилками, ігнорують ці документи, які надавав бізнес. Уявіть, що всі 47 цих органів можуть винести постанову, яка одразу є виконавчим документом!

Тетяна Острікова, експертка з економічних питань:

Якби в нас відбулась реформа цих органів, плюс це б знизило рівень корупції, це б заохотило, дало б сигнал іноземним інвесторам, що вони можуть приходити в Україну. І в купі зі зниженням податкового тягаря, це б залишило робочу силу, працездатне населення, залишило б в Україні. Податковий тягар має бути знижений. І одночасно з цим запровадити уже тоді жорсткий контроль і санкції.

Лише постійними перевірками бізнес з тіні не вивести, - впевнені експерти. Потрібний комплексний підхід.