Ялтинська міжнародна конференція: Володимир Зеленський не виключає повномасштабної війни з Росією [ Редагувати ]

"Після ковіду. Кроки до виживання". Саме це стало головною темою форуму YES - Ялтинської міжнародної конференції. Минулого року, через ту ж таки пандемію, її не проводили, та цьогоріч - і українські, і світові політики дискутували на майданчику YES. Серед найбільш гучних заяв: Володимир Зеленський не виключає повномасштабної війни з Росією, хоча й сумнівається, що Кремль на це наважиться.
А ще - вважає, що без України Євросоюз буде слабким. Натомість президент Естонії знову дозволила собі різкі заяви: мовляв, від Києва до ЄС - космічна відстань. Що ще було на конференції? Яна Танчак працювала там усі три дні - і далі її матеріал.
Підвищені антиковідні заходи. Щоб потрапити на захід, спочатку потрібно пройти експрес-тест на коронавірус. Уперше - лише вегетаріанська їжа. Крем-суп з броколі, безглютеновий хліб. І гострі політичні дискусії, які переростають у баталії.
Если вы так подходите к проработке задач, то это очень плохо.
З перервою у два роки у столиці - форум YES.
Как найти выход из угроз.
Яна Танчак, кореспондентка:
Два роки тому на Ялтинській європейській стратегії обговорювали тему щастя. І тоді навіть ніхто й гадки не мав, як зміниться світ. Тепер тут лише розмови про те, як вижити. Ця інсталяція демонструє біль, надзвичайну вразливість світу, тонку межу між життям і смертю.
Пандемія, енергетична безпека, стрімкі зміни клімату - теми, актуальні для всього світу як ніколи. Ми щодня чуємо, скільки за добу життів забрав коронавірус, або як газ став зброєю, або скільки гектарів лісу вигоріло. Це нова реальність.
Віктор Пінчук, меценат, філантроп, засновник Ялтинської європейської стратегії:
Пандемія - це трагедія. Та порівняно з іншими глобальними загрозами, це, напевно, лише перша стадія. І ми можемо подолати ці проблеми, лише якщо людство об'єднає зусилля. Чи спроможні ми до співпраці - головне питання.
Співрацювати, але водночас бути самостійними. З такими словами перед гостями форуму виступив Володимир Зеленський.
Володимир Зеленський, президент України:
І впала наша економіка не так сильно, як у інших країнах Європи. Тому що разраховували на себе. І тому, що не сильно від когось залежали.
Україні завжди потрібно розраховувати на власні сили. Але нині бути повністю самостійними навряд чи вийде, коментує слова шостого президента - другий.
Леонід Кучма, президент України (1994-2005):
Не ходити по світу з простягнутої рукою, але якщо дають, треба брати. Бачите, в цьому глобальному світі бути занадто самостійними неможливо, ми залежимо від усього. Тому так, треба бути суб'єктом міжнародної політики, але мати свою думку.
Яна Танчак, кореспондентка:
Ця відеоінсталяція - робота афганського митця Азіза Хазара. Шана драматичній та запеклій боротьбі за свою країну. П'ятеро дітей піднімаються проти вітру на високу скелю, намагаючись дмухати в яскраві пластикові ріжки. Знято все це на тлі гірських пейзажів Кабула.
Афганістан, серпень 2021.
Іноземні політики вдячні Україні за те, що наші спецпризначенці зробили те, на що не наважилися силовики інших країн. Вийти з аеропорту на територію, яку контролює Талібан, та евакуювати людей. Виведення американських сил із Афганістану жодним чином не впливає на стратегічний інтерес Штатів до України.
Київ.
Про це на форумі заявила заступниця держсекретаря Вікторія Нуланд. Вона виступала онлайн. А от фізично був присутній - старший радник Держдепу з питань енергобезпеки Амос Хохштайн. Із ним говорили про другий "Північний потік". Політик заявив: якщо Росія заблокує транзит газу Україною, контрзаходи - неминучі.
Амос Хохштайн, старший радник із енергетичної безпеки Державного департаменту США:
Те, що Сполучені Штати до них вдадуться, вочевидь, нікого не здивує. Але Німеччина приєдналася до нас у цій заяві, сказавши, що будуть певні наслідки - зараз не будемо конкретизувати, які саме. Ми робитимемо все, аби Росія знала, що їй доведеться заплатити за припинення транзиту Україною.
Але яка ж роль України у світі? І як оцінюють нас? "Подробицям тижня" екслюзивно коментують західні політики.
Джон Болтон, колишній радник із національної безпеки експрезидента США Дональда Трампа:
Процес демократизації нелегкий. Звісно, зміни не відбуваються без проблем, але люди не мають втрачати надії, якщо вони хочуть бути вільною та незалежної нацією.
Джон Гербст, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні (2003-2006):
Україна - велика держава з дуже талановитими людьми. Україна нині в найкращому періоді щодо виконання реформ. Я вважаю, що ви маєте приділяти цьому більше уваги. Але зараз цього немає. Тож побачимо, що буде далі.
Реформи тривають. Європейський Союз без України - буде. А сама Україна - готова до членства в ЄС і до НАТО. Це вже - слова Володимира Зеленського:
Володимир Зеленський, президент України:
Якщо ви хочете, щоб зміцніла Росія, не беріть Україну. Якщо хочете, щоб ЄС залишився потужним і НАТО залишився суб'єктом, то такі країни, як Україна - велика, територіально найбільша в Європі, з населенням потужним, яке пережило декілька воєн, - хочете таких міцних партнерів, так запрошуйте нас.
Іншої думки президент Естонії Керсті Кальюлайд. Вона цього разу на Форумі знову ошелешує різкою заявою. Раніше вона говорила, що Україні до членства в ЄС - років 20. Нині ще збільшує відстань фактично до безкінечності - до кількох світових років.
Керсті Кальюлайд, президент Естонії:
Мені шкода, бо я дуже хочу, щоб Україна одного дня стала частиною ЄС, я справді сподіваюся, що коли вікно можливостей відчиниться в майбутньому, Україна буде готовою пройти через це вікно. Але умовою є копенгагенські критерії. За п’ять років ви не просунулися вперед у напрямку їх виконання.
"Подробицям тижня" міністр закордонних справ України розповідає: дивно чути такі слова від дружньої прибалтійської країни.
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:
Замість того, щоб зосередитись на допомозі, на сприянні Україні в набутті членства в ЄС, вона сама дає аргумент скептикам відкладати цей процес, бо скептики кажуть на її слова: "О, так!" Навіть Естонія вже каже, що це має бути щонайменше 20 років.
Зрештою сам Форум YES - це майданчик, який має наближувати Україну до ЄС. Уперше він відбувся у 2004 році в Ялті в Лівадійському палаці. Тоді Віктор Пінчук зібрав близько 30 європейських лідерів. Із 2014-го Ялтинська європейська стратегія через анексію Криму проводиться у столиці. Та незалежно від місця такий майданчик необхідний.
Сергій Льовочкін, народний депутат, партія "Опозиційна платформа - За життя":
Коли люди з різних країн обмінюються думками, особливо фахівці, й ідеями, це дозволяє через певний час сформувати підходи для вирішення складних завдань, таких як боротьба з пандемією, боротьба з бідністю, зміни структури економіки України і, безперечно, визначення місця України в сучасному світі.
І вже за традицією організатори сподіваються - наступний форум проведуть у Ялті.