Старі радянські тюрми та колонії продають на аукціонах [ Редагувати ]
А зараз я пропоную подивитися матеріал нашого Богдана Вербицького. Він добровільно пішов за ґрати, аби побачити найекзотичніший український лот та найдорожчу тюрму, яка може перетворитися на школу.
Продається в'язниця! Район - хороший, територія - велика!
Костянтин Кошеленко, заступник голови Фонду держмайна:
28 тисяч квадратних метрів будівель. 8,3 гектари площі.
І це - тільки одна! А загалом із молотка пустять 30 колоній!
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції:
Ми плануємо виставити на прозорі аукціони, на приватизацію.
Ми роздивилися товар - "із середини"... Та поговорили з тими, хто вже купив тюрму:
Коли колонія була діюча, це було приміщення вартових.
На що ж спрямують гроші з продажу в'язниць? І чому вони раптом стали непотрібними?
Шість кілометрів до столиці, поруч - великий парк, а сама територія - величезна! Ми в Ірпінському виправному центрі номер 132.
Сергій Даніш, селищний голова Коцюбинського:
Ми ще пам'ятаємо, як тут і перекликання були. І пам'ятаємо, як бандит втік. То зі школи виводили дітей. І всіх закривали вдома.
Раніше тут була колонія суворого режиму. А у двохтисячних режим - пом'якшили: на території було кілька виробництв. Про їхню спеціалізацію нам розповідає керівник установи. Проводить мініекскурсію.
Займалися картоном. Ще куски картону валяються. Робили ящики картонні. Майстерня. Стояли стелажі. Робили. Ну могли робити, наприклад стільці, ліжка. А тут - швейна майстерська.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Туди - зварювальний цех, а там - робили картонні коробки. Усі ув'язнені працювали з восьмої до вісімнадцятої. Масштаби виробництва - широкі. Як і асортимент. Цю плитку, приміром, робили теж тут.
А жили в'язні в цьому гуртожитку. Разом із заступником голови Фонду держмайна йдемо у в'язницю!
Зараз ми знаходимося у гуртожитку для ув'язнених Ірпінської колонії. Як ми бачимо, тут проживали ще у 2019 році. А зараз ця локація не використовується. А взагалі тут розміщувалося до 350 ув'язнених.
Усіх - перевели до іншої колонії. На "нарах" й досі висять бейджі з іменами, прізвищами та фото ув'язнених. А в тумбочках - є навіть особисті речі.
Богдан Вербицький, кореспондент:
У гуртожитках жили не всі ув'язнені. На території колонії є й типові для наших тюрем камери. Із широкими стінами, вузькими кімнатами та заґратованими вікнами.
Три цехи, гуртожиток, адміністративна будівля (з камерами!). Загалом - 28 тисяч "квадратів" приміщень. Територія "зони" - вісім з половиною гектарів. І за все це "добро" у Фонді держмайна просять:
Костянтин Кошеленко, заступник голови Фонду держмайна:
220 мільйонів - це та стартова ціна, на яку можуть розраховувати потенційні інвестори. Потенційні забудовники, девелопери знають про цей об'єкт, про цю можливість. І ми розраховуємо, що вони долучаться.
Другі торги відбудуться 26 жовтня. Бо з першого разу - продати не вийшло. "Зона" нікого не зацікавила. Та й Ірпінський виправний центр могли перепрофілювати. На СІЗО! Знаменитій "Лук'янівці" хотіли "змінити прописку".
Сергій Даніш, селищний голова Коцюбинського:
Громада стала і відстояла право, що тут її немає. Тому що навколо житловий масив новий. Ми зацікавлені в тому, щоб вона освоїлась ця територія. Щоб сюди зайшов інвестор.
Приваблюють його - як можуть. Навіть мистецтвом. Міністр юстиції Денис Малюська намалював тут графіті: "Злочинець, який утікає".
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції:
Це малював і робив сам міністр. На одних вихідних він приїхав сюди з родиною і намалював це.
Але навіщо продавати колонії? - Бо немає "пожильців"! Усі ці в'язниці - спадщина радянської системи. І аж такі масштабні "потужності" нашій пенітенціарній службі не потрібні!
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції:
Це неефективно їх утримувати. І ця колонія - одна з таких. Їх - всього 30.
Оплата комунальних послуг, зарплата персоналу... Усе це обходиться бюджету від трьох до п'яти мільйонів на рік. І це тільки на одну тюрму. Тож, аби не витрачати зайвого - цього "добра" треба збутися.
Костянтин Кошеленко, заступник голови Фонду держмайна:
Тільки в цьому році очікування від приватизації таких закладів майже на мільярд гривень.
Усі гроші - спрямують у бюджет. 30 відсотків від "проданого" перерахують Міністерству фінансів. А 70 - залишаться в Мін'юсті. На рахунках спеціального фонду.
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції:
Ми можемо за ці кошти будувати нові ізолятори. Ізолятори в першу чергу, бо там юридично не винуваті люди. Держава постійно програє європейський суд з прав людини щодо умов утримання в Україні. І виплачує кошти.
Травень 2019 року. В одеській колонії номер 51 - бунт! Усе через нестерпні умови. У камерах пліснява, а в матрацах - купа паразитів!
Одна четверть тех клопов, которая была найдена в скатке у этого человека.
А страви, просто неможливо їсти!
Пища какая - недоваренная. Бычки в томате - 17 года. В каше бывает, шо находим тараканов. И в хлебе тоже самое.
Після цього бунту одеську колонію вирішили - закрити, бо "сидіти" там неможливо! Зараз в'язниця чекає нового інвестора! "Місце не дуже віддалене" в прямому сенсі! До моря - чотири кілометри, до центру Одеси - лише три. А площа яка!
Олена Висоцька, заступник міністра юстиції:
Там шість гектарів земельна ділянка. Дуже рівний, гарний майданчик. він має бути інвестиційно-привабливий. Тому, ми також розраховуємо, що там інвестори також з'являться. Ми маємо приклад майна Львівської установи виконання покарань. Аукціон відбувся. І стартова ціна зросла більше, ніж у три рази.
Ми в найдорожчій (поки що) в'язниці України! Львівська колонія номер 48 пішла з молотка у червні цього року за... 407 мільйонів гривень! Це за 10 гектарів землі й 40 тисяч квадратних метрів забудови.
Юрій Стогній, виконавчий віцепрезидент ІТ-компанії:
Є ідея, думки такі, залишити такі собі "пам'ятки", щоб як от шматок берлінської стіни, це теж розглядається.
Але це наразі - лише плани. До "великої перебудови" тут ще далеко! Бо зносити Звичайні будівлі й тюремні - справа різна.
Юрій Стогній, виконавчий віцепрезидент ІТ-компанії:
Є дуже багато будівель в аварійному стані. Це перше. Друге - яка система, як розбирати, як демонтовувати, щоб власне можливо є якісь проти підкопні споруди. Їх треба теж правильно демонтовувати. Тут знаходилось велике виробництво. І за часів Радянського Союзу, виробництво було споріднено з заводом "Сільмаш".
І в майбуитньому від нього тут і сліду не залишиться. Колонія номер 48 перетвориться на...
Олег Денис, виконавчий віцепрезидент ІТ-компанії:
Можливо конгрес-хол, можливо музей науки. Це ще під питанням. Це такі різносторонній об'єкт має бути, який гармонує не лише з цими десятьма гектарами, а я б хотів, щоб ми дивилися ширше. Там справді має бути школа, має бути садочок, якийсь мінімальний шопінг, має бути офіси, якась річ така цікава, яка буде притягувати до себе.
Новим власником в'язниці стала ІТ-компанія. Її виконавчий віцепрезидент зізнається: на аукціон із продажу колонії натрапили випадково! Та як виявилося, успішно!
Олег Денис, виконавчий віцепрезидент ІТ-компанії:
Ми стоїмо на початку великого проєкту, який буде тривати мінімум 5,6 може до 10 років. Протягом 2-3 місяців нам вдасться запустити архітектурний комплекс.
Загалом до продажу готові п'ять в'язниць. Якщо все вдасться, то непотрібні колонії продадуть, а потрібні - відремонтують. Поступово.