Жителі прикарпатського села змушені мерзнути через нестачу дрів [ Редагувати ]

Тож українці шукають альтернативу. І як в старі-добрі часи власники приватних будинків переходять на вугілля та дрова. Хоча й вони не дешеві, та все ж це вигідніше, ніж газ.

Але й тут не все гаразд. Бо купити ті ж таки дрова - не так просто! Ситуація часом доходить до абсурду! Так, у найбільшому українському селі Космачі люди ризикують земерзнути взимку. Тільки уявіть - це прикарпатське село розташоване... в лісі, але продати людям дрова лісгосп відмовляється.

Чому? Наша Жанна Дутчак каже: люди стали заручниками.. бюрократії. Хто ж у цьому винен і що робити - далі. Моя колега шукала відповіді.

Вони живуть серед лісу, але не мають права його рубати. І ризикують... замерзнути.

Вони готові платити за дрова. Але їм не продають.

Параска Бойчук, жителька села Космач:

Крайно критична ситуація.

Жителі одного з найбільших сіл в Україні - Космача. І чиновники з міністерства захисту довкілля. За логікою, вони ніколи не мали б перетнутись. Але одного дня карпатський ліс став головним болем для них обох. І логіка зникла: бо як зрозуміти - чому ліс є, а рубати його (не на продаж, а щоб зігріти свої будинки) не можна? Чому лісгопс, який має право продавати людям дрова, не продає? І як пережити зиму?

Набравши оберемок, пані Тетяна прямує до хати. Другий тиждень у Карпатах нічні заморозки.

Тетяна Бойчук, жителька села Космач:

Газу в нас немає. І опалюються будинки дровами - в піч в котел. Тільки дрова у нас для опалювання приміщень.

Ними гріються жителі 32 присілків та шість шкіл. А ще ті, хто добровільно відмовився від газу і перейшов "на дерево". Бо так опалювати дім утричі дешевше. В середньому кожній сім'ї на зиму треба мінімум 5-7 кубів деревини. Це більше, ніж влізе в багажник вантажівки. А ось так виглядають реальні запаси селян...

Тетяна Бойчук, жителька села Космач:

Ото залишилось у нас на зиму (показує на купку дров) з тої зими запаси. На пів місяця ще…а якщо вдарять морози і випаде сніг, то ще на менше часу.

У пані Параски дров ще менше.

Невеличка стінка з полінами біля сараю. Якщо похолодає ще сильніше, цього не вистачить навіть на тиждень. Купити дрова жінка намагається ще з початку літа. Але місцевий лісгосп відмовив.

Параска Бойчук, жителька села Космач:

Він каже – розумієте, немає дозволу…від кого дозволу? не знаємо. Ніхто про нас не то що не думає, я готова заплатити за ту ціну, яку мені запропонують. Але я гроші не буду пхати у котел чи у піч. Мені треба дров.

Тимчасово виконуючий обов'язки директора лісгоспу Андрій Ониськів зустрічає нас зі стосом паперів.

Оце заяви лише по одному лісництву. Це ті люди, які виявили бажання виписати, закупити і виписати дрова..

Більше двохсот заяв лише із Космача. А ще від шкіл, дитсадків, клубів і лікарень. Утім цьогоріч забезпечити усіх дровами підприємство не в змозі. Бо лісникам не дозволяють рубати ліс.

Андрій Ониськів, т.в.о. директора ДП "Кутське лісове господарство":

Матеріали на погодження в Міністерство екології ми подали ще в березні. До цього часу ніхто нічого не погодив. І сьогодні заручниками став весь район, ті негазифіковані села. Мені дуже важко пояснити людям, що нема дозволів. Люди не розуміють.

За законом, лісгосп має право рубати ліс тільки після того, як отримає дозвіл з міністерства. Для цього лісники подають документи, де вказують що і як саме будуть рубати найближчі 10 років, а які ділянки лісу навпаки - потребують охорони. Але майже щороку туди вносять зміни, які має погодити Київ. І саме з цим виникли проблеми.

Роман Олійник, перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського господарства:

Ми отримали три відповіді із Міністерства, кожен раз були зауваження, кожен раз ми ті зауваження враховували, виправляли і подавали знову в міністерство. Спочатку заборонили з травня по жовтень рубати бук, потім передбачили оцінку впливу на довкілля для рубок більше одного гектара…і всі ці процедури мають досить тяжку і тривалу послідовність. Раніше такого не було.

Пройти весь бюрократичний футбол до опалювального сезону лісники не встигли. Тож дорубують той ліс, на який мали дозвіл з попередніх років. І їх передусім продають бюджетним установам. А от селянам доведеться почекати. Тверде паливо їм почнуть продавати тільки тоді, якщо дерево залишиться.

Але горяни вже заявили: мерзнути і чекати не будуть. Якщо не зможуть купити дрова законно - вчинять по справедливості. Візьмуть пили, сокири і нарубають самі. До лісу готові йти цілими вулицями.

Дмитро Мохначук, голова Космацької територіальної громади:

А що людям робити, якщо почнеться опалювальний сезон і вони хочуть законно виписати, а не можуть законно отримати. Воно прийде до саморубки.

Параска Бойчук, жителька села Космач:

А як інакше жити? Треба грітися чи замерзати…Це жахіття. Щоб в найбільшому селі на Україні і гірському селі, де навколо ліс, щоб люди не могли собі заплатити і купити дров.

Селяни - на межі бунту. Лісники - у "глухому куті". З одного боку - розуміють розпач людей, з іншого - повинні захищати ліс від браконьєрів. Щоб розірвати замкнуте коло, лісгосп навіть звернувся із листом до Ради національної безпеки і оборони.

Іван Бойко, лісничий Космацького лісництва:

Зараз багато погроз від селян. Казали, що 50-40 чоловік будуть йти в ліс і будуть рубати, тому що вони у безвиході. З одного боку, є закон і ми мусимо цих людей штрафувати, мусимо їх не допускати до самовільних рубок…З другого боку, розуміємо людей.

Штраф за кожне самовільно зрубане дерево - від 700 до 14 тисяч гривень. Але це нікого не лякає. Лісники вже щодня натрапляють на свіжі пеньки. Ось цей сторічний бук ще навіть не встигли забрати.

Буквально вчора було зрубано отаке дерево. Бачите, який екземпляр вони зрубали. Замість того, щоб погані, вони зрубали абсолютно здорове… люди вже із відчаю йдуть незаконно рубати…

Поки оглядаємо місце вирубки, помічаємо, що з-за дерев за нами хтось пильно стежить. Це місцевий чоловік. Виявляється, дерево зрубав... його брат.

Богдан Підлетейчук, житель села Микитинці:

Я прийшов подивитися, шо це брат наробив в котрім місці. Я за брата переживаю. Бо як би він тут, то би інфаркт дістав.

Бо тепер брату доведеться заплатити штраф.

В районі 12 тисяч гривень буде нарахована шкода.

У міністерстві захисту довкілля кажуть: про проблему, заручниками якої стали люди, знають. Але щоб її вирішити, лісгосп має вказати, що на частині їх території знаходиться національний парк.

Олександр Краснолуцький, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:

У зв'язку із тим, що на території національних парків забороняються суцільні рубки, а там дозволяють лише санітарні вибіркові рубки, то матеріали були повернуті на доопрацювання і вказано необхідність доопрацювати їх, вказавши квартали, які є територією національного природного парку "Гуцульщина".

"Гуцульщина" не вперше опиняється в центру скандалу. Конфлікт триває майже 20 років - майже весь час, відколи заснували національний парк. Багато лісів, які села споконвіку вважали "своїми", в одну мить стали заповідними. Одна із сільрад, Пістинська, з цим не погодилась і "відтиснула" у Нацпарку 900 гектарів: розширила межі села, включивши у них лісові масиви.

Далі - самовільно передали їх Кутському лісгоспу. Чиї ліси зараз? - суперечки тривають і досі. Та в цій війні лісівників та чиновників цьогоріч з'явилася третя сила. Селяни не хочуть бути заручниками бюрократичних боїв і не збираються мерзнути. Що буде, коли люди з сокирами та пилами масово зайдуть до лісу - не береться прогнозувати ніхто.