Прибирання по-закарпатськи: люди влаштували екопікнік [ Редагувати ]
У Карпатах на вихідних люди влаштували екопікнік. Сотні небайдужих озброїлися мішками та рукавицями і пішли в гори. Там зібрали тонни непотребу. Це вже десяте таке прибирання за рік. Його результати бачили наші кореспонденти.
Сила-силенна транспорту: легковики, мікро й великі автобуси, припарковані на узбіччі в селі Мерешор. З багажників люди виймають наплічники. Переходять річку. І рушають сюди - у Карпати.
Кінцева зупинка - берег Вільшанського Водосховища. Тут неймовірні краєвиди, а ще …
…пляшки, всьо є, є топанки , є "хенесі" …
Прибрати сміття на екопікнік на Хустщину приїхали небайдужі з усієї України. Рукавиці, мішки, на ногах - гумові чоботи. Непотріб одразу сортують.
Валерія, жителька м. Мукачева:
Ми сортуєм одразу, щоб просто… все це сміття їде в Мукачево на переробку. Тобто пластик, скло і інше.
Віктор із собою з Тячівщини привіз гумові човни. Дістає весла…
Віктор, житель Тячівщини:
Буду намагатися затягати сміття ближче до берега, щоб люди могли збирати.
А непотребу тут вистачає.
Ольга, жителька зі Львова:
Пінопласт, і всякі там баночки з-під фарби, і вакцину знайшли від ковіда.
Неймовірний, просто вражає красою, і при йому настільки дивитися на ту кривду.
Ось цей лантух з мотлохом Олексій назбирав за лічені хвилини. Чоловік каже: роботи тут - непочатий край.
Пів камаза за 15 хв загрузили.
Групи волонтерів розійшлися на кілометри. Хтось - на березі річки, хтось - в лісі. Сміття є всюди. Жителі тутешніх сіл просто скидають його у річку. Олена - організаторка еко-пікніка розповідає: сьогодні це вже ювілейний – 10-й чисто-захід. І наймасовіший.
Олена Жук, організаторка Еко-пікніка:
Ідея виникла випадково. Ми просто мандрували з чоловіком у цих краях і приїхали на Вільшанське водосховище, побачили, яке воно гарне, але й побачили скільки багато тут сміття. І буквально через 3 тижні в мене мав бути День народження і ми вирішили його відсвяткувати у форматі еко-пікніка.
Ідея організаторів - повністю очистити береги водосховища від непотребу. Зазвичай, збирають по кілька тон мотлоху. Його пресують і везуть на сміттєпереробні станції.
Волонтери сподіваються, що такими толоками не тільки зроблять Закарпаття чистішим, а й бодай трохи вплинуть на свідомість жителів краю.
Чисто не там, де прибирають, а де не смітять.