Недолугість законодавства чи шахрайська діяльність: чому відкриття ринку землі не працює? [ Редагувати ]
Невелика кількість угод, відсутність грошей у фермерів та шахрайство з кадастровими номерами! А ще - плани знизити вартість угідь.
Чотири місяці минуло від відкриття ринку землі, проте аграрії не поспішають купувати паї. Чому? Мої колеги розкажуть.
Фермер Олександр Лосєв вирощує пшеницю: в односельців орендує сотню гектарів. Тотальна посуха тривала на Одещині два роки, але сьогодні чоловік більш-менш задоволений.
Вот пшеница - урожай этого года. Я скажу, что, как говорят, Боженька нас в этом году не обделил!
Утім, все одно - аграрій ледь зводить кінці з кінцями. А над тим, щоб скористатися відкриттям ринку та придбати ці землі, Олександр навіть не замислюється.
Олександр Лосєв, керівник фермерського господарства:
Такие, как мы - фермеры мелкие, никто её не купит! Будут скупать только олигархи или подставные лица олигархов. Потому что нам купить её не за что!
Між тим, проблеми й у власників землі! Маючи на руках державні акти - селяни не можуть отримати кадастрові номери на свої паї. Виявляється, ділянки вже зареєстровані за іншими людьми. Підозрюють - за шахраями!
Олександр Євтушевський, житель села Степове:
Ну, все знают, что это наша земля! Нет: вот у вас кадастровый номер уже другой какой-то, вы не можете, вам надо сейчас в суд подавать. Ну, как такое может быть? Вот это первые, как говорится, ласточки о продаже земли, о которой вот закон вышел.
І таких історій - десятки, констатують люди. Вони бояться, що їхню землю шахраї перепродадуть - звертаються до правоохоронців, але реакції наразі немає.
Марина Дембицька, жителька села Степове:
Понимаете в чём дело: может быть, купля-продажа это и неплохо, но не в нашей стране! У нас законодательство не работает!
З іншого боку - темпи продажу землі на Одещині - повільні: регіон посідає передостаннє місце за кількістю угод. В ОДА кажуть: попри посушливі умови - тут надто дорога земля - більше як тридцять тисяч гривень за гектар. Це приблизно на десять відсотків вище, ніж у середньому в країні. Тож треба переглядати параметри.
Алла Стоянова, директор Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОДА:
Треба щоби нова методика відповідала сучасному стану кожного регіону окремо. Тобто рахувати місцезнаходження земельної ділянки, яка зона: ризикованого чи ні - землеробства.
На початку листопада уряд затвердив нову методику. Тепер кожна громада може самостійно оцінити землі на своїй території. Але не всі згодні з таким регулюванням ринку.
Віталій Саутьонков, депутат Одеської міськради, "Опозиційна платформа - За життя":
Сохраняется риск того, что мы сейчас снизим нормативно-денежную оценку и тогда, когда зайдут сюда, через два с половиной года, уже иностранные, так называемые, инвесторы, вот тогда у них будет возможность скупать, потому что они зайдут с большим количеством валюты. Они зайдут с кредитными деньгами, которые по три-четыре процента годовых им дают международные валютные фонды и международные финансовые организации. И вот они - не смогут наши фермеры с ними конкурировать.
Чиновники заперечують: не обов'язково йтиметься про зменшення ціни.
Алла Стоянова, директор Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОДА:
Вона має бути сучасною і відповідною тим умовам, які є сьогодні: в деяких громадах - вона збільшиться, тому що там більш якісні грунти, там чорноземи є, зрошення, наприклад, на Херсонщині, а в деяких громадах - вона зменшиться бо там степ, бо там посуха і ще дещо.
Віктор Баранський, депутат Одеської міськради, "Опозиційна платформа - За життя":
Я считаю, что выходом из этой ситуации должно быть не снижение нормативной оценки, чтобы заставить людей продать землю за гроши, а выходом из этой ситуации как раз может быть план по мелиорации земель Одесской области. То, о чём фермеры говорят уже многие и многие годы. Это бы решило проблемы с засухой, это бы решило целый ряд проблем и урожайность на наших одесских землях выросла бы в разы - она была бы сопоставима с урожайностью в северных и центральных областях.
З останньою думкою, - згодні всі. На Одещині, нарешті, стартував пілотний проєкт із відновлення зрошувальних систем. З держбюджету на це планують виділити п'ятсот мільйонів гривень.