Державне регулювання цін: чи вдасться депутатам вгамувати апетити виробників та торговців? [ Редагувати ]

Привид комунізму знову блукав Верховною Радою. Зростання цін уже сягнуло такого рівня, що вжахнуло навіть депутатів. Допомогти народу його обранці вирішили за перевіреним радянським рецептом: якщо не можеш залагодити проблему - заборони її. І написали законопроєкт про державне регулювання цін.

Та чи вдасться нардепам переламати виробників і торгівців - і вгамувати їхні апетити? Мій колега Олександр Васильченко перевіряв - чи справді можуть здешевшати гречка, цукор, олія та хліб? І на скільки?

Приборкати ціновий галоп. Депутати міркують, чи не запровадити державне регулювання. Звісно, не на всі продукти, а лише на соціальні. Щоб вгамувати - апетити продавців.

Та чи стишать їх? І які саме харчі - хочуть взяти під контроль? Усе розкажу послідовно. І для цього - рушаю в народ. Як порядний покупець - беру із собою список. Спершу йду в магазин:

Олександр Васильченко, кореспондент:

Крупа гречана, цукор пісок, борошно пшеничне вищого сорту. Це саме той список товарів, на які хочуть ввести регулювання цін. Йдемо зробимо контрольну закупку.

Почнімо з гречки. Вона стала золотою, тобто різко подорожчала, ще кілька років тому. І відтоді цінових позицій не здає. Вибираю найдешевшу.

Гречка-гречка - 44 гривні, 67! 65. Візьму за 54 - 800 грамів.

Далі у переліку - цукор.

Цукор. Ціни більш демократичні. 27. Можна ще й на акцію попасти. Візьму цей, дешевше щоб було. Макарони можна з цукром. Ось тобі й десерт одразу. По акції - 23 гривні.

Наступне в соціальному списку - молоко. Теж шукаю зі скромним цінником. Ось є за 28.

Пастеризоване, жирністю 2.5 відсотки. У плівці! Інакше не попадає під квоту.

Попереду - хлібний відділ.

Я батон дешевий знайшов. 10 гривень. Беремо. А от хліба житньо-пшеничного немає. Доведеться взяти звичайний, пшеничний. 11 гривень.

Курячі яйця. У переліку, на який хочуть ввести держрегулювання - чітко вказана категорія. Шукаю - С1.

Далі - до найменш соціальних продуктів. Те, що зараз собі можуть дозволити не всі. М'ясо. Тож і регулювати зможуть не всі сорти. Лише - демократичну курятину.

Від м'яса - прямую по наростальній. А як же морепродукти?

Лобстер, лобстер, лобстер. А лобстера нема в цьому списку, шкода. Немає дарів моря - тоді підемо по... воду. Будемо орієнтуватися тільки на ціну. За акцією - 10 гривень.

Хліб уже маємо, тепер треба, щоб було, чим його намазати:

Масло вершкове, жирністю 72,5 відсотки. Дивимося за ціною. По акції - 39 гривень.

Залишилася олія соняшникова, вона, до речі, в цьому році зросла в ціні вдвічі.

Олію беру теж найдешевшу - за 45. Поки вибирав продукти, познайомився з пані Оленою. Вона каже передовсім - орієнтується на ціну.

Ось, я дивлюсь яблука за 10 і 33. Я звичайно візьму ті що за 10.

Пенсії у три тисячі гривень звісно не вистачає, - нарікає жінка.

Олена, пенсіонерка:

Коли діти помагають, коли родичі привезуть картоплі, буряка, капусти. Так важко рахувати. - Власними силами? - Ні, це не можливо, якби не родичі, то просто не жить.

Тож у пані Олени - чіткий грошовий ліміт. За один похід у крамницю може витратити максимум 200 гривень. А який же у мене вийшов чек?

До сплати 512 гривень і власне цих продуктів мені вистачить максимум на три дні.

Та чи є можливість узяти більше, а заплатити - менше? Хочу порівняти ціни магазинні - із базарними:

Столичний ярмарок, такі в Києві організовують ледь не щодня. Кажуть і ціни менше. Можливо тут вийде зекономити?

Утім, тут і вибір невеликий та й суми не найнижчі. Першим - бачу масло.

42 гривні. Хороше? Не дуже? - Яке воно може бути хороше!

А ось і курка. Зважуємо.

237 гривень, 235. - Ви не зробите знижку? Добре, дякую.

А от яйця значно дешевші за магазинні.

- Всі по 35? - Так, всі по 35. - А якщо поторгуватися, зробите знижечку? - Знижечку? - Не.

І тільки тут, на ярмарку, я знайшов хліб, який, певно, найдешевший.

Житньо-пшеничний ось це такий у нас. - І скільки він коштує? - 25 гривень. - 25 Гривень ось це ціни. - А батон? - Батонів в нас немає.

У пошуках бюджетних товарів тут і пані Любов. Жінка каже, змушена виживати - на копійки.

Щоб наші народні депутати мали таку пенсію, як я. 1860 гривень, все, я все сказала.

Пані Любов постійно заощаджує - тож і товарів бере на...

150 гривень, 250 це вже для мене багато.

Мені похід на ярмарок обійшовся - у 340 гривень. Але...

Більшість продуктів із цього списку придбати на ярмарку, або ринку не вийде, все-таки доведеться йти в магазин.

І тепер головне - чи допоможе державне регулювання приборкати ціни? Такий контроль - вже був. Але 2017 року його скасували. Експерти кажуть: зараз його справді варто повернути, Але - видозміненим:

Олег Пензин, економіст:

Не треба відновлювати державне регулювання законом, і тим більше не треба в законі прописувати, там, молоко 2.5% жирності, сметана. Ну нащо?

Натомість зараз пропонують - обмежити розмір торговельної надбавки.

Олег Пензін, економіст:

Ніхто не буде обмежувати, встановлювати якусь фіксовану ціну, яка була б збитковою для виробника. Ні, обмежуються спекулятивні моменти. Обмежується торгівельна надбавка, яка сьогодні по деяких продуктах може коливатися 50-60%.

А її хочуть зробити не більше 15%. І тут виникає багато запитань - як контролювати базар? Та чи працюватимуть ці правила у магазинах - теж питання. Бо навряд чи їх дотримуватимуться... виробники!

Олександр Тараненко, перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів:

Ми вже маємо прикрий досвід постанови 1548, коли у всіх виробників була одна мета підвищити за будь-яку ціну ціни на свою продукцію, тому що, якщо тобі забороняють, ти розумієш, якщо сьогодні є можливість, треба підіймати.

А ще регулювання цін, кажуть виробники, може загнати торгівлю в глибшу тінь.