"Ресторани любові": чому в цих закладах вам будуть раді навіть без грошей? [ Редагувати ]

Заклади харчування, які відчинені навіть у локдаун, і де раді тим, у кого немає грошей. Бо страви там абсолютно безкоштовні, а приходити можна скільки забажаєш. Йдеться - про так звані "ресторани любові", які успішно працюють у Франції та Бельгії ось уже 35 років.

Як там усе влаштовано? Та кого серед клієнтів зустрінеш найчастіше - розкажуть мої колеги.

Жовта футболка, блакитний комбінезон. Символ Брюсселя - хлопчика-дзюркунчика - одягли так на честь французького коміка Мішеля Колюша. Він не лише розважав народ, а й заснував так звані "ресторани любові" - заклади, де годують нужденних.

Бог сказав - потрібно ділитися! У багатих буде їжа, у бідних - апетит! - Так жартував Мішель Колюш і сьогодні ми його вшануємо!

Вшанувати памʼять коміка вийшли десятки його послідовників - волонтери соціальних харчівень. Перші такі заклади були засновані у Бельгії та Франції 35 років тому і їх кількість тільки зростає.

Фатіма ель Хафді, кухарка-волонтерка:

Тут відчувається взаємна турбота, опіка до людей, саме тому мені тут подобається.

Працюють у таких закладах - волонтери. Готують страви з продуктів, які віддали задарма супермаркети - бо збігає термін придатності. Відвідувачам страви зазвичай подають або безкоштовно, або за копійки.

Жак де Люйк, відвідувач соціальної їдальні:

Смачно, приязно, мені подобається, нічого кращого не знайшов.

Пенсіонери, безробітні, іноді й малозабезпечена молодь чи безхатьки - основні клієнти "ресторанів любові". Жак тут харчується уже чотири роки. Для нього це не лише місце, де можна поїсти, а й поспілкуватися. Днями познайомився з Мішелем.

Мішель Ляфорж:

Два місяці тому я втратив дружину. Я не вмію готувати, тому приходжу сюди.

Часто з відвідувачами тут також працюють психологи. Саме статус "соціальних організацій" допоміг цим закладам не закритися у часи найсуворіших локдаунів - коли всі ресторани, кафе та бари були під замком.

Бруно Лай, менеджер соціального кафе в Брюсселі:

Тоді ми обмежили подачу їжі до одного разу на день. Зараз приймаємо двічі по 40 осіб, і вони зазвичай сідають на одне й те ж місце.

80 порцій їжі на місці, ще 40 - на виніс. І це робота тільки одного такого кафе в Брюсселі, а їх налічується в країні зо два десятки.

Олена Абрамович, кореспондентка:

З вулиці це доволі непримітні місця. Не знаючи й не скажеш, що тут соціальна їдальня. Проте для більшості бельгійців ідея "ресторанів серця" добре знайома. Щороку в країні відбуваються благодійні концерти зі збором коштів на їх функціонування. І підтримати таку ініціативу для багатьох - за честь.