У Женеві розпочалися перемови США із Росією: як переговорні позиції погодять із Україною [ Редагувати ]

У пошуках спільної мови. У Женеві сьогодні почалися переговори Сполучених Штатів із Росією щодо гарантій безпеки. Вони - перші в серії перемов із Москвою. Протягом січня діалог триватиме на рівні НАТО і ОБСЄ. Як усе відбувається? І як саме переговорні позиції погодять із Україною? Про все розкажуть наші кореспонденти з Європи і США.

Кортеж із дорогих чорних автомобілів прибуває до диппредставництва Сполучених Штатів у Женеві. Тут, на американській території, і відбуватимуться безпекові консультації. Заздалегідь розписаних часових рамок немає - тож говоритимуть доти, доки буде про що і доки вдаватиметься знаходити спільну мову, адже з багатьох питань позиції США і Росії кардинально протилежні.

Штати одразу дали це зрозуміти. Коли глави делегацій, перша заступниця Держсекретаря, Венді Шерман, і заступник глави МЗС Росії Рябков, вийшли для протокольної фотографії, вони навіть руки один одному не потисли. Звісно ж, можна списати на коронавірусні обмеження, але під час своїх минулих зустрічей ці самі дипломати хоча б ліктями торкалися, аби привітатися.

Тут, у Держдепартаменті США, уже надходять перші коментарі щодо Женевського діалогу. Зокрема, що Америка готова обговорювати з Москвою великий перелік двосторонніх питань, але не збирається торкатися теми безпеки своїх союзників за їх відсутності. Зрозуміло, що йдеться, зокрема, і про Україну.

У Держдепі також кажуть, що налаштовані винести певні питання за рамки Женевської зустрічі для того, щоб лишити їх для подальших переговорів. Тему Північно-Атлантичного альянсу - для зустрічі ради Росія - НАТО 12-го січня, Донбас - це, радше, розмова на рівні ОБСЄ, яка відбудеться у Відні 13-го числа. Щодо НАТО, глава американської делегації просто виклала загальну позицію Сполучених Штатів: у Вашингтоні переконані, що кожна країна має самостійно визначати, до яких альянсів приєднуватися.

Водночас, російські представники на перемовах прагнуть, аби в Женеві почали детально, пункт за пунктом, розбирати їхні пропозиції: вимоги, які вже опубліковані, і з частиною яких (у Вашингтоні про це вже заявляли) Штати в принципі не зможуть погодитися. То й же Держсекретар Блінкен особливо наголошує, що ніхто і ніколи не давав обіцянок, що НАТО не розширюватиметься - тобто, про це вже й говорити не варто.

Через усі ці розбіжності Женевська зустріч навряд чи принесе якісь конкретні результати. У Держдепі, розписуючи директиви для своєї делегації, на них в принципі і не очікували. Загальне розуміння, що треба просто починати діалог, аби, зокрема, домогтися деескалації ситуації на українському кордоні, аби запобігти можливому загостренню… Для цього США готові піти і на певні поступки - і "оф-рекорд" у Держдепі пояснили - на які саме. Зокрема, дати гарантії того, що Сполучені Штати не розгортатимуть свої ракетні системи на території України та обмежити кількість і масштаби НАТОвських навчань поблизу російських кордонів.

Водночас і тут чітко про це кажуть - готовий і "план Б", на випадок загострення, - і його теж оголосять у Женеві. У ньому - я процитую високопосадовця Держдепартаменту – "набір фінансових санкцій, обмежень експортного контролю для ключових галузей промисловості Росії, збільшення кількості НАТОвських підрозділів на території країн-союзників та підвищення безпекової допомоги Україні", якщо простіше - масштабні постачання зброї.

Олена Абрамович, кореспондентка:

У НАТО тим часом - червоні лінії сьогодні звіряли з Україною. Тут, у штаб-квартирі в Брюсселі, у середу має відбутися перша за останні роки Рада Росія - НАТО. І той факт, що за декілька днів до її початку сюди запросили на розмову делегацію з України - потужний сигнал підтримки.

Прибути мав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, та Київ у останній момент змінив склад делегації. Її очолила віцепремʼєр Ольга Стефанішина. Зустрів її Генсек НАТО Єнс Столтенберг. І перед початком заходу наголосив на важливості цієї розмови до переговорів із РФ. Водночас зауважив - чекати прориву після усіх цих перемов не варто.

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО:

Примарно очікувати, що вже наприкінці цього тижня, після завершення запланованих зустрічей усі проблеми будуть вирішені. Та я сподіваюся, що є справжня воля обох сторін, у тому числі й російської, бути залученими в процес, який допоможе запобігти новому збройному конфлікту в Європі.

На які саме поступки Альянс готовий піти, аби запобігти війні, найбільше турбує Україну. Бо хоч у НАТО постійно заявляють про "завжди відчинені двері" і право країн самим вирішувати, хочуть вони приєднатися до блоку чи ні, реалії дещо інші. На думку брюссельських аналітиків, Німеччина та Франція налаштовані запевнити Федерацію, що зараз Україну до НАТО ніхто не запрошуватиме. І це одна з позицій, яку Київ намагається обстоювати.

Ольга Стефанішина, віцепремʼєр-міністр України:

Ми всі повинні усвідомити, що вимоги Росії до союзників не слід розглядати як переговорну позицію. Агресор не може ставити умови, поки російські танки не виведуть за межі українських кордонів. Росія намагається перенести дискусію, погрожуючи новою війною, не роблячи жодних кроків до мирного врегулювання в рамках Мінського чи Нормандського форматів.

У питанні членства в НАТО в Києва зʼявилися нові союзники. Фінляндія та Швеція, які всі ці роки не виявляли бажання приєднатися до блоку, тепер наполягають, що хочуть мати цю опцію відкритою. Стурбовані також Грузія і Молдова. Тож найближчим часом у НАТО детально вивчатимуть це питання.

Ольга Стефанішина, віцепремʼєр-міністр України:

Питання нерозширення НАТО на східну Європу стало також питанням в цілому права країн ставати членами Альянсу. Сьогодні і Фінляндія, і Швеція вже є частиною цього дискурсу разом із Україною. І можу підтвердити, що до Мадридського саміту відбудеться кілька раундів консультацій.

Зустрічі цього тижня, а це не лише Женевські консультації, чи Рада Росія - НАТО, а також і засідання ОБСЄ в четвер - не фінал, а початок тривалого процесу переговорів із РФ,- сподівається Захід. Водночас тут розуміють, що замість співпраці Москва може обрати конфронтацію. Тому для цього мають напоготові жорсткі санкції у відповідь.