Закриваються школи та немає доріг: яке життя у російській глушині [ Редагувати ]
Більшість сіл в росії асфальту на дорогах ніколи і не бачили!
Сім з половиною мільярдів доларів витратила росія лише на пуски ракет по Україні. Скільки ж грошей тоді витрачає кремль на утримання армії, на паливо, на ремонт техніки - можна тільки здогадуватися.
Путіністи буквально "спалюють" колосальні кошти на війні, в той час як в російській "ґлубінке" закриваються школи, лікарні та, банально, немає доріг! Хоча саме з глубінки більшість російських солдат, які воюють на нашій землі. Детальніше про життя і не тільки у російській глушині - Богдан Вербицький.
-Вы вот побегали 10 дней. Что вы увидели, как люди живут? Вот вы бегали по селу... - Наличие асфальта в деревне.
Ось така "дивовижа" для росіян! Ці допити полонених та їхній подив умовами життя в звичайному українському селі вже стали класикою.
- Это что-то из ряда вон выходящее? Асфальт в деревне? - Да... да.
Бо більшість сіл в росії асфальту на дорогах ніколи і не бачили! Світла біля них, схоже, теж.
Тарас Загородній, політолог:
Що їх дивує в першу чергу? Що в селах є асфальт. Те, що в селах є інфраструктура. Є газ. Росія, до речі, й досі негазифікована країна.
-Мы здесь вот сейчас сидим и все не понимаем: вот нахера всё это было сказано? То, что нам говорили. Здесь дороги по деревням - везде асфальт и с освещением. Полностью всё.
Але чому росіяни так дивуються, здавалося б, звичайним для нас, українців, побутовим речам?
Сергій Фурса, інвестиційний банкір:
Чим характеризується економіка Росії? Це дуже великим рівнем нерівності. ВВП на душу населення в них начебто вище, ніж в Україні, але набагато вище нерівність.
Марк Фейгін, правозахисник:
Судя по всему, цифры эти недостоверны. Потому исходя из социального статуса тех, кто принимает участие в так называемой спецоперации, явно эти люди из регионов, который, ну средний украинский житель, явно живёт богаче в этих регионах среднего россиянина.
Різниця відчувається в усьому: від інфраструктури до матеріального добробуту росіян. Зокрема, й самих солдат, які постійно мародерять у домівках українців.
-Насть, тут знаешь сколько всего? Тут если пройтись по этим квартирам, служебные, там п***ц всего есть. Там и шубы… Нет, ну вот колечко или там серёжки нашёл - раз так, в карман спрятал.
А потім - надіслав додому! В Сизрань, Рязань, Хабаровськ... коротше кажучи, до себе в "ґлубінку". Але що це таке і як там живеться?
Сергій Фурса, інвестиційний банкір:
Різниця між Москвою-Пітером і іншою Росією величезна.
Марк Фейгін, правозахисник:
Даже сейчас русскую глубинку сравнить с Советской глубинкой не приходится. Советский период выигрывал с точки зрения социальной защиты уж точно. Сейчас человек никому не нужен.
- Электричество у вас в два дня появится? - Да, да. - И до скольки? - До 12 ночи.
І це ще - комфорт! Ці кадри - фільм російського блогера Варламова про життя російської "ґлубінки"- селища Ельмус. Багато покинутих будинків, відсутність зв'язку і постійні перебої з електрикою.
-Электричество в Эльмусе отключается после первого сильного порыва ветра. А вот чтобы нам со светом решали вопрос: летом делали-делали, осень делали-делали. И чуть ветер дул... Вот как они делают? Мы в том году две недели в январе сидели без света.
А бувало що й без продуктів! У селищі немає магазину, все привозять на спец-автобусах. Іноді в "доставках" бувають паузи, бо возити продовольство підприємцям не вигідно, а тут ще й вічна проблема Росії загострюється...
Єгор, водій:
Когда весна, дорога проваливается. Я как привыкший, я дальнобойщиком работал, то к дорогам привыкший уже.
Сергій Фурса, інвестиційний банкір:
Держава, враховуючи, знову ж таки, дуже великий рівень централізації не витрачає на це коштів. Бо немає зворотнього зв'язку. Насправді, Україна провела децентралізацію, що суттєво вирівняло рівень життя по країні. А коли у вас всі ресурси концентруються в середині країни, то звісно, що до найбільш віддалених міст та містечок доходить дуже мало.
І до не найбільш віддалених теж! Селище з промовистою назвою "Російське". До Краснодара звідси - 30 хвилин автівкою. Але... спробуй доїдь! В селищі просто немає доріг.
-Чтобы выжить, жители сами там из какого-то строительного мусора засыпают ямы, из каких-то блоков старых и делают тротуары, чтобы хоть как-то ходить. И выглядит это... я вот объездил весь мир и выглядит это как самый дремучие африканские страны. На дороги из муниципального бюджета Краснодара выделено 3 миллиарда 819 тысяч рублей.
Тарас Загродній, політолог:
Проблема в тому, що в Росії забагато крадуть. І вони не вкладають гроші взагалі в свою країну. Сміття можуть викинути просто через вікно.
Або - просто у двір. В яму. Як от у Воронежі.
- А что это за яма такая? Мы пришли по поводу этой ямы. - Ну это мусорная яма. - А это мусорная яма? - Да. - То есть вот выкопали яму, чтобы люди сюда бросали мусор? Как он образовалась? - Ой, этого я не знаю. - А она давно здесь? - Давно. Если бак полный, то люди вот бросают сюда.
Ще раз. Це - Воронеж. Обласний центр, не так далеко від кордонів із Україною. А що ж тоді на далекому сході?
Марк Фейгін, правозахисник:
А теперь мы понимаем, что там пропасть. В том числе, повторяю, культурная пропасть. Она и потребительская пропасть.
Яка, парадокс, є основним "стовпом" влади Кремля! Найбільший рейтинг у путіна саме в ґлубінкє.
Тарас Загородній, політолог:
Людський ресурс, який можна використовувати у війнах, який дуже патронолістськи налаштований. Або спитися, в таких регіонах, або піти в тюрму в решті-решт, або от в даному випадку, армія, яка вважається досить непоганою для них кар'єрою.
Марк Фейгін, правозахисник:
Десятилетия. Десятилетия. Потому что это безнадёжная ситуация. Она интропийная. Поскольку, перспективы то нет. Война отрубила последние надежды на то, что эти вещи могут в какой бы то ни было динамике развиваться. Поскольку теперь Россия отрезана.
І це ще санкції не набрали обертів!
