Рашисти три доби тримали переселенців з Маріуполя на КПП [ Редагувати ]

Три дні колонна цивільних автівок із Маріуполя була заблокована на пункті пропуску російських окупантів. Рашисти не випускали до тисячі автівок, які хотіли виїхати на підконтрольну Україні територію. І ось нарешті люди змогли вирватися і доїхали до Запоріжжя. Та спершу - людям довелося пройти десятки російських пунктів пропуску.

Крім того, українці вимушені піддаватися принизливій і цинічній процедурі "фільтрації". Окупанти залякують людей, перевіряють телефони та пропонують поїхати в росію. З тими кому все ж таки вдалося вирватися з російської блокади й потрапити до Запоріжжя - поспілкувався наш Сергій Вендін.

Ці світлини з довжелезною чергою машин опублікував радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. Колона стоїть за блокпостом рашистів, неподалік села Василівка. На світлинах - черзі не має початку й кінця. За оцінками Андрющенка, у колоні - понад півтисячі машин!

Перші автомобілі дісталися Запоріжжя вже після дев'ятої вечора. Олена з чоловіком наприкінці березня врятувалися з розбомбленого окупантами Маріуполя до окупованого Бердянська. У подружжя - всього одна валіза на двох.

Вот трехкомнатная квартира. Все сгорело. В 75 лет можно так остаться?

Ще більш як місяць подружжя намагалося виїхати з окупованого Бердянська. Вдалося лише з третьої спроби. Та й тут рашисти познущалися над людьми. Два дні автобус, у якому їхали чоловік і дружина, тримали на блокпосту, без жодних пояснень.

Олена, переселенка з Маріуполя:

Мы двое суток сидели в автобусе, в этой Васильевке. - Ноги сильно затекли? - Вообще опухли. Не затекли - опухли. Первый раз в жизни такое, что я сама себя не узнаю. Первое желание - ноги вытянуть, и рады до без памяти, что мы дома наконец-то.

Двое суток в автобусе и столько людей, спать сидя - вы ж сами понимаете. Еду с собой тягали. Брали резерв, чтоб был резерв. По рассказам других людей, мы теплые одеяла брали, потому что люди рассказывали, что в поле спали, и так далее, и так далее.

Увесь час, поки люди чекали дозволу на проїзд, окупанти пудрили їм мізки, намагаючись переконати залишитися на окупованій території.

Іван, переселенець із Мелітополя:

Просто не пускали. Сказали, что украинцы не пускают, и кому вы нужны в Запорожье? Вас там не ждут. Такие были разговоры. Такое впечатление, что они просто нами прекрывались, чтоб блокпосты не бомбили.

Колона автомобілів мало не потрапила під артилерійський обстріл окупантів. Рашисти стріляли у спину жінкам і дітям!

Страшно было. - І ооочень долго. Четыре раза бабахнуло. - На Каменском там взрывалось. - У нас с мамой чуть сердце не встало. - Так бабахкало, что было очень страшно.

Олександра з двома доньками виїхала з окупованого Енергодара. Залишатися у місті - небезпечно! Навіть за відсутності обстрілів, каже жінка, загарбники влаштували повне беззаконня.

Олександра, переселенка з Енергодару:

Отжимают машины, бьют людей. Едут просто люди себе в машине. Им что-то не понравилось, или люди не понравились - дали пару раз и все, машину забрали и поехали. Зетку свою нарисовали ***, и поехали.

Нині усі ці люди - у безпеці. Цю ніч проведуть у заздалегідь підготовлених для них місцях. Вранці - вирішуватимуть: залишатися тут чи їхати далі.