Десятки медиків зі сходу країни переїхали до Чернівців [ Редагувати ]

Вони втекли від бомбардувань, але й далі виконують свій обов'язок. Десятки медиків зі Сходу переїхали до Чернівців. Чимало з них працевлаштувалися та лікують інших вимушених переселенців і місцевих. Лікарі кажуть - навряд чи зможуть забути побачене і пережите вдома. Але після нашої перемоги все одно мріють туди повернутися.

Ольга - лікарка з Василівки, що за 40 кілометрів від Запоріжжя, вже третій місяць у Чернівцях. Та те, що разом з 13-річним сином пережила у підвалі - не може забути.

Ольга Хороль, сімейна лікарка з міста Василівка:

Було страшно, коли знаходився нагорі чи танк. Ти його чуєш. Ти чуєш запах тієї солярки й боїшся розмовляти. Бо тебе почують, зайдуть у підвал і тебе розстріляють. І це коли дитину оглушило і вже розуміли, що перспектив добрих не буде, місто візьмуть. А в "руському мірі" жити ми не хотіли.

Вони зібралися за 15 хвилин і покинули Василівку буквально за пів години до окупації.

Ольга Хороль, сімейна лікарка з міста Василівка:

Медики, педагоги, всі нормально заробляли. Люди їздили за кодони. Громада розвивалась. В нас почали будувати парки, дороги, в нас почали робити міст, який 12 років не робили. Тут приїхали "асавбадітєлі", зламали нам всім життя. В нас усіх. Я педіатр. В мене було 1000 декларантів. Мне не залишилось нікого. Я займаюсь волонтерством. Все, що можу, туди відправляю.

У Чернівцях лікарка подала резюме всюди, де можливо. І знайшла роботу в приватній клініці.

Ольга Хороль, сімейна лікарка з міста Василівка:

Я продовжую консультувати своїх і тих, хто виїхали, і тих, хто залишились. І тут вже нові з'являються, вже в мене новонароджена дитинка, на патронаж я їздила.

25 лютого дитячий невролог Тамара Квітковська зробила останнє фото у кабінеті Маріупольської поліклініки на тлі картин, подарованих пацієнтом. Тепер лікарка будує своє життя у Чернівцях. Вона знайшла роботу в місцевому центрі реабілітації та консультує маленьких пацієнтів онлайн.

Тамара Квітковська, лікарка з Маріуполя:

Зараз всі діти, які змогли виїхати, знаходяться у прострації, головні болі, в них порушення сну, порушення мови, їм нікуди звертатись, вони роз'їхались по всій країні. Деяких насильно депортували до росії. Там вони розчинились.

Чернівецькі медики підтримують колег-переселенців.

Алла Курінська, лікарка з Чернівців:

Є в нас два лікарі у нашій поліклініці, так само й тут. Ми тільки за. Роботи вистачить для усіх. І на нас і на них. Тому що переселенці приїхали, і наші хворі.

Та навіть улюблена робота не вгамовує біль. Рідні міста лікарів, ще нещодавно квітучі, нищить "руський мір".

Ольга Хороль, сімейна лікарка з міста Василівка:

Всюди люди з автоматами ходять. Аптеки порожні. Придбати за готівку - ні в кого грошей немає, а треба за готівку, за картками оплату ніхто не проводить. Тобто, повернулись 90-ті роки.

Та попри все, медики з Маріуполя чи Василівки мріють повернутись додому. Тож вірять і моляться за українських захисників.