Лялькарка з Закарпаття робить та продає ляльок-вуду [ Редагувати ]
Війна в Україні по різному вплинула на всіх нас. Хтось залишився без роботи, а хтось знайшов для себе нове покликання чи то на фронті, чи за волонтерською роботою.
Лялькарку Марину із Закарпаття війна надихнула забути про оригінальні ляльки та іграшки, жінка взяла звичайну тканину, наповнювач та голки, і вже другий місяць майструє ляльок вуду. Воює на своєму творчому фронті. Продає свої твори, а кошти жертвує на ЗСУ.
Ліплена голова, зроблено на каркасі тіло, ручки, ніжки, можна йому передавати... Або лялька, яка просто інтер'єрна композиція.
Ці всі робити - дітище закарпатки Марини Федчик. Жінка все життя пропрацювала лікарем отоларингологом. Незадовго до пенсії вона відвідала один із лялькових майстеркласів. Виготовлення ляльок так захопило лікарку, що це стало її життям. Зараз навіть не пригадає, скільки їй вдалося їх зробити за останні 10 років.
Марина Федчик, лялькарка:
Ну, це вже не стільки моє хобі, як стиль життя.
Творчі ідеї майстрині народжуються у снах, розповідає Марина.
Марина Федчик, лялькарка:
Це якась межа між сном і яв'ю, і тобі якась приходить в голову, якийсь образ і треба, і просинаєшся, або просто вертаєшся в реальність з бажанням просто це зробити.
Аби виготовити одну ляльку витрачає тижні. У своїй роботі використовує найрізноманітніші техніки.
Марина Федчик, лялькарка:
Цей мішка зроблений у техніці "Тедді", ця композиція зроблена з вати, така сирна композиція. Є такі, що з тканини зшиті. Воно зшивається тіло, потім набивається синтепоном, і робиться потім лялька, також інтер'єрна композиція.
Як тільки розпочалася війна в Україні, натхнення майстрині зникло. Нині має цілу колекцію ляльок, які так і не змогла завершити. Вони чекають свого часу. Аби якось відволіктися від ситуації в країні, жінка розпочала активно волонтерити. А згодом знову взяла до рук тканину, і вже два місяці майже не встає з-за свого швейного столу.
Марина Федчик, лялькарка:
Ніякого натхнення ясно що, але в якийсь час я побачила, як одна з моїх подружок зробила куклу-вуду цього нашого пуйла, але в неї був дуже такий гарний. Там було вишито лице і думаю, щось це дуже багато честі робити йому лице. Я просто написала "птн пнх"… "руський корабль".. послала це все. Напхала в нього іголок і так мені добре стало.
Свою першу ляльку-вуду показала волонтерам, які одразу загорілися ідеєю, і попросили майстриню виготовити з десяток таких. Її ляльки стали одним із найпопулярніших сувенірів на волонтерських ярмарках Закарпаття. Вдень майструє по кілька десятків. Місцевий різьбяр допоміг удосконалити вироби. Для вуду виготовив спеціальні коробки - труни.
Марина Федчик, лялькарка:
Якраз місце, кошти для військових, можна і так.
У її колекції з'явилися і патріотичні прикраси. Їх робить на замовлення. І третину від продажу теж жертвує на ЗСУ. Ляльок, каже, виготовляє з особливим задоволенням та натхненням. У кожну вкладає особливі емоції.
Марина Федчик, лялькарка:
Зашморг готовий, зараз ще голочок повтикаємо от так от, щоб йому було добре, да за Бучу, за Маріуполь, чекайте таку от, сюди за всі наші, за всіх ….
Жінка вірить, що вже зовсім скоро святкуватиме день перемоги України. У честь цього свята планує змайструвати особливу ляльку. Ідею поки не розповідає. Але це буде її символ миру.