Понад 30 волонтерів, які вивозили людей з Маріуполя, три місяці знаходяться у російському полоні [ Редагувати ]

Вони рятували людей у Маріуполі, а тепер порятунку потребують самі! Понад 30 волонтерів, які під обстрілами вивозили людей із міста на Азові - вже три місяці як у полоні російських окупантів. Достеменно невідомо де вони. Імовірно, людей тримають у Донецькому СІЗО. 

Про таких, як він, кажуть: людина з великим та безстрашним серцем. Віталій Ситніков - з Маріуполя. Ось він на віражах на сноуборді. А це - на екстрим-фестивалі в Туреччині. 

Екстремальні види спорту - його стихія. А працював Віталій звичайним таксистом у Маріуполі. Коли російська авіація бомбила місто, він продовжував возити людей. Віталію вдалося врятувати бабусю Ольги. Перевіз жінку до іншого району міста. Тоді ще, здавалося, безпечного.

Ольга Демідко, переселенка з Маріуполя:

Я йому дуже подякувала, тітка давала гроші йому, він відмовився іх брати. 

Світлана Ситнікова, мама Віталія:

Он начал вывозить людей бесплатно. Он мне говорил: пока я могу ездить, пока у меня есть на чем, я буду помогать людям.

Мама Віталія каже: в середині березня їхня сім'я виїхала з Маріуполя до Дніпра на своєму авто. Дорогою бачили багато безпорадних людей, які з речами йшли трасою пішки з міста. А назустріч рухалися колони машин - назад до Маріуполя - рятувати тих, хто залишився. Коли дісталися Дніпра, Віталій покинув батьків та свою машину, а сам пішов у волонтери. 

Світлана Ситнікова, мама Віталія:

Он мне сказал: мама, надо спасать людей из Мариуполя. И с этими словами он и уехал...

Відтоді Світлана не бачила свого сина. Знає, що він тоді приїхав до Маріуполя, розвантажив гуманітарку та встиг вивезти з окупованого та зруйнованого міста у волонтерському бусі 15-ро людей. Але на виїзді з Маріуполя його та понад 20 водіїв, окупанти взяли в полон.

Світлана Ситнікова, мама Віталія:

При них не было никакого оружия, они никак не были связаны с ВСУ. Они под обстрелами вывозили мирных людей в безопасное место. А теперь им самим нужна помощь.

Ризикуючи життям, волонтери нічого не вимагали за порятунок людей. Бо знали - ніхто інший це зробити не зможе. 

Геннадій Стамбула, кореспондент:

Вже минуло майже три місяці. Достеменно невідомо, де саме російські військові тримають маріупольських волонтерів. Скільки їх там - теж ніхто не знає. Лише відомо - не менше 30-ти. А двоє з них потребують негайної медичної допомоги.

Імовірно, когось тримають у донецькому СІЗО, а когось - в Оленівській колонії суворого режиму. Зв'язку із полоненими рідні не мають. В яких умовах вони перебувають, знають лише з розповідей звільнених бранців.

Денис Мінін, волонтер з Маріуполя: 

Сізо у камері, яка розрахована на 6 місць, там було 40 людей. Їм можуть інкримінувати тероризм і якщо це буде правдою, то хлопців можуть посадити на 10-15 років. 

Впродовж березня-травня вдалося визволити з російського полону лише 103 цивільних українців. А за гратами перебувають ще понад півтори тисячі : зокрема, волонтери, журналісти, священики. Проте, досі немає повних списків українських заручників. 

Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр України:

120 осіб визнала росія як таких, що перебувають у полоні з числа цивільних. Серед них немає жодної жінки, це неправда. 

Київ вимагає від Москви негайно звільнити цивільних. Їхній статус та майбутнє невизначене: волонтерів не включають до списків на обмін, оскільки їх не вважають військовополоненими - згідно з міжнародним правом.

Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр України:

Механізму їхнього повернення немає. Немає такого формату - обмін цивільних. Тобто росія їх захопила з метою як терористи. Утримувати, а потім щось виторгувати. Обмін як такий виключено, Женевські конвенції цього не дозволяють. 

Тоді навіщо українські волонтери російським окупантам? Можна лише припускати: за когось вимагатимуть викуп від родичів, а когось спробують схилити до співпраці. Рідні бранців з Маріуполя навіть телефонували та писали звернення до різних російських відомств та самопроголошеної ДНР. Там мовчать.  

Микола Осиченко, керівник «Маріупольського телебачення»:

Я бы хотел бы обратиться к людям в Донецке. Смотрите, волонтеров в обменных фонд включать нельзя. Здесь российских волонтеров не задерживают, здесь их нет. Давайте подумаем, как их можно выпустить? Как их можно отпустить, как сделать такой жест доброй воли. Они заслужили на жест доброй воли, потому что они спасали людей. 

Проте нещодавно відреагували в Міжнародному Червоному хресті. Там пообіцяли направити місію в місця, де утримують полонених. Щоб зрозуміти, чи справді ці люди там, та в яких умовах.