Медики з Дніпра тримають медичний фронт: лікують вогнепальні та осколкові поранення [ Редагувати ]

Медичний фронт тримають медики з Дніпра. З 2014-го місто стало чи не провідним в країні центром лікування поранених військових. Тутешні лікарі одними з перших в Україні отримали досвід лікування вогнепальних та осколкових поранень. На їхньому рахунку - тисячі годин в операційних і сотні врятованих життів. Продовжить тему Олена Мендалюк.

Микола не показує свого обличчя, бо після одужання збирається одразу повернутися на фронт. Чоловік з першихднів повномасштабного російського вторгнення став на захист Києва. Хоча раніше військового досвіду не мав, працював заступником директора з технічних питань в одній зі столичних лікарень. Після успішного звільнення рідного міста від окупантів, поїхав на південь. 

Микола - поранений військовослужбовець ЗСУ:

Попали в  Запорізьку область. Вроде там не було активних таких бойових дій. Виганяючи з позицій руских ,ми заняли їхні позиції і попали під шалений обстріл. 

Під час масованого ворожого обстрілу з 20-ти бійців - 15 отримали поранення, кількох побратимів вбили, розповідає Микола. Сам же чоловік потрапив до лікарні з ушкодженою правою рукою. 

Микола - поранений військовослужбовець ЗСУ:

В мене осталась тільки кістка ціла, а так все було перебите. Операції йшли по багато годин, там десь сшивали сосуди, там була пластична хірургія, сосудиста. 

Права рука Миколи ще у бинтах, але усі функції кінцівки збережено, і це схоже на диво, зізнається чоловік. Не сподівався, що зможе сміливо стояти на обох ногах і військовий Богдан. Він отримав тяжке мінно-вибухове поранення у Рубіжному. Ворожа міна прилетіла йому прямо під ноги. За кілька тижнів пораненого возили від лікарні до лікарні. 

Богдан - поранений військовослужбовець ЗСУ:

Достали осколки в Лисичанске, в Бахмуте с госпиталя в госпиталь, потом в Павлоград отправили. Там я пробыл 3 недели. Там залечивалы раны, здесь мне уже пересадили кожу и лоскут на сухожилья. Потому что повреждено сухожилья, осколками и мина. 

Дніпровські лікарі виходжують бійців із найтяжчими пораненнями. Допомагають зберегти та руки і ноги навіть у випадках, коли загрожувала ампутація. Медики проводять складні мікрохірургічні операції. Деякі тривають до 9 годин.

Тетяна, лікар-анестезіолог:

Ми закриваємо ті поранення, де втрачено шкіряний покрив, м'язовий покрив. Раніше ці кінцівки вони йшли під ампутацію. Наразі ми зберігаємо ці кінцівки хлопцям. Наша мета - щоб ця кінцівка функціонувала повноцінно. Тобто була не лише біологічним протезом, а й була повноцінною кінцівкою. 

Медики розуміють, наскільки важливо для бійців зберегти повне функціонування, адже кожен, потрапляючи на лікарняне ліжко, вже рветься назад... До побратимів, звільняти рідні землі від окупантів.