Жінкам – місце на кораблі: розмова з військовослужбовицею ВМС ЗСУ [ Редагувати ]
Вона сміливо виконує бойові завдання та щодня спростовує забобони, ніби-то жінці не місце на кораблі. Наш наступний сюжет про дівчину Анастасію, яка майже з перших днів повномасштабного вторгнення пішла захищати Батьківщину у лавах Військово-Морських Сил.
В дитинстві Анастасія мріяла стати дизайнеркою одягу. Але у старших класах - плани кардинально змінилися: найліпшим одягом для неї стала військова форма, а метою - служба на флоті. Дівчина пішла навчатися до фахового коледжу Одеської Морської Академії.
Анастасія, військовослужбовець ВМС ЗСУ:
Так: це військова романтика! (посміхається) Мені дуже подобалося під час навчання виходити в море. Я не знаю, чим це пояснити, але там дуже гарно та спокійно.
Два з половиною роки навчання за спеціальністю "експлуатація радіотехнічних засобів" - і ось перед нами старшина другої статті - керівник команди зв'язку на кораблі Військово-Морських Сил. Там у двадцятирічної Анастасії - троє підлеглих, серед яких - чоловіки вдвічі старші за неї.
Анастасія, військовослужбовиця ВМС ЗСУ :
За посадою я - їхній старшина, тому так. - Вони слухаються? - Ну, звісно: вони розуміють свій обов'язок, тому вони виконують.
На кораблі дівчині найбільше подобається злагодженість екіпажу, повага один до одного та постійне підвищення професійного рівня. Анастасія відповідає за дуже важливий аспект - зв'язок. Але каже: на кораблі немає більш чи менш важливої ділянки: ВСЕ має працювати як єдиний механізм.
Анастасія, військовослужбовець ВМС ЗСУ:
Ми вдосконалюємо свої знання шляхом відпрацювання корабельних бойових навчань, тих чи інших ситуацій: боротьбу за живучість, аварійну тривогу. Ми це все відпрацьовуємо, аби в таких випадках екіпаж знав, які дії їм потрібно виконувати.
Не встигла Анастасія закінчити коледж, як почалося повномасштабне російське вторгнення. Без вагань дівчина пішла служити. Каже: страшно не було - навпаки: за останні кілька місяців стала більш сміливою.
Анастасія, військовослужбовець ВМС ЗСУ:
Подорослішали ми всі - війна всіх змінила, я розуміла всю цю відповідальність та ризики, але все ж таки те, що це ризики і важко - воно ніяк не впливало на моє бажання служити на кораблях.
Анастасія ділиться: це зовні вона тендітна, скромна, молода, але якщо знадобиться - може показати справжній залізний характер. До речі, дівчину дуже мотивує бажання довести, що жінки на рівні з чоловіками можуть виконувати бойові завдання.
Ну, те, що жінка до біди - це такі старі стереотипи, ми йдемо до сучасності і все ж таки особливо я зацікавлена в тому, аби довести суспільству, що як чоловіки, так і жінки - вони РІВНІ.
Сьогодні дівчина мріє про якнайшвидшу перемогу України, бажає стати офіцером та якомога частіше виходити у море.
Ми показали вже свій рівень - наші Збройні Сили України - тому я пишаюся нашими Збройними Силами України!