Україна втратила 20% медового урожаю через війну [ Редагувати ]

Медовий сезон у розпалі. Чи зможуть наші бджолярі цьогоріч утримати першість по експорту? Минулого року ми були третіми у світі. Корективи звісно внесла війна - чимало пасічників залишили свої вулики та пішли захищати країну. Ольга Лучек побувала на одній з пасік Буковини й розпитала про болючі питання медового бізнесу.

Ось так кожна бджола невтомно працює над своїм завданням. І це без жодної команди. Головне, пасічнику обрати гідне місце для вуликів. Як ось це під липами. Тут мешкає понад 150 бджолосімей. Пан Іван займається бджільництвом вже багато років. Нині розводить і племінних бджіл. Каже, робота така дає неабияке задоволення.

Іван Филипчук, бджоляр:

Якщо брати мою пасіку, то пасіка частина медового напряму, а частина пакетного напрямку. Зараз ми знаходимось на пакетній пасіці. Наша Чернівецька область спрямована на те, що ми виробляємо бджіл, виготовляємо бджолопакети, котрі кожної весни - це травень місяць, ми розсилаємо по всій Україні. Ось цих бджолосімей весною віддавалися бджолопакети.

На Буковині зазвичай відкачують до чотирьох тонн меду за сезон. Ціну ж влітку експортери значно занижують, нині - це 65 гривень за кілограм, що є збитковим. Крім того, не вистачає пасічникам і обладнання, котре раніше купували на сході та півдні країни.

Іван Филипчук, бджоляр:

Багато виробників бджолоінвентарю, це медогонки, це столи, вощина знаходяться на сході країни, багато хто в Харківській області, дефіцит саме більший у нас у вощині. У зв'язку з тим, що деякі пасіки постраждали на сході України - це також впливає на кількість меду, а ще багато аграріїв менше посіяли соняшнику, а більше пшениці.

Аби з кожного вулика було достатньо меду, за бджолами треба доглядати, перевозити в місця, де більше цвітіння. А десь і водою забезпечити.

Василь очолює асоціацію пасічників на Буковині, його кількості сімей напевно може позаздрити кожен бджільник. Проте з початком війни він змінив капелюх бджоляра на військову форму. Свої вулики довірив доглядати синові. Але каже, не всі мали на кого залишити господарство.

Василь Паламар, голова громадської організації "Асоціація виробників продукції бджільництва", військовослужбовець:

В тих місцях де я є, я за цю весну і літо бачив три бджоли, так що сумую. - Скільки бджолосімей зараз у вас на Буковині й хто за ними доглядає? - Понад 200, доглядає син. - Справляється? - Каже, що болить спина і руки. Дуже багато бджолярів зараз служать у Збройних силах, багато пасік або занедбані, або передали комусь.

Та попри все місцеві експерти запевняють - меду назбирали достатньо. Бо на Буковині ростуть майже всі медоноси: акація, липа, ріпак, різнотрав'я, соняшник, в дефіциті лише гречка.

Іван Филипчук, бджоляр:

Є медок і для сім'ї, так само є медок і для пасічника. Це наша бджілка карпатська буковинського типу, тримайте, це тут два кілограми може бути медку. Це ми зараз нарізаємо сотовий мед, його споживати - квадратик в рот ставимо, тримаємо, жуємо поки не стане сухий віск. Прошу… - Смакота.

Україна вже давно входить у п'ятірку світових лідерів з виробництва меду. Торік на зовнішні ринки продали більше як 57 тисяч тонн. Але війна внесла корективи навіть у це комашине царство. Через окупацію та постійні обстріли, за оцінками експертів, країна втратила 20 відсотків медового урожаю.