Не втрачати надії і робити те, що вмієш: історія сімʼї з Краматорська, яка створює ковані вироби [ Редагувати ]
Поки Сергій у майстерні мудрує над новими виробами, його дружина біля торгового центру продає ексклюзивну продукцію.
Не втрачати надії і робити те, що вмієш і любиш. Керуючись таким принципом сотні переселенців зі східних регіонів відновлюють свій бізнес у більш безпечних містах. Так вчинило і подружжя Сидоренків. Вони переїхали до Черкас із Краматорська із трьома дітьми і наново починають життя і улюблену справу - виготовлення кованих виробів.
Тут, у невеликому приміщенні, народжуються металеві шедеври. Усі ці великі й малі заготовки згодом стануть візерунками на мангалах, буржуйках і лавках.
У Черкаси Олександр з родиною переїхав чотири місяці тому. З собою взяли лише мінімальний набір речей, довго шукали квартиру, а потім роботу.
Сергій Свириденко, переселенець:
Дуже хотілось найти роботу, є два авта, газель, але роботи ніякої не було, рішили вивезти оборудованіє, шоб шось робить тут, не сидіть без діла, начали робить заготовки. З людьми почали знайомитись і робити різні вироби, буржуйки, поняли, шо це потрібно людям.
Поки Сергій у майстерні мудрує над новими виробами, його дружина біля торгового центру продає ексклюзивну продукцію. Найпопулярніші - предмети з патріотичними написами чи крилатими висловами про корабель. До вподоби містянам і мангал з охопленим полумям кремлем.
Альона Свириденко, переселенка:
Да, сложно сейчас всем, но хотя бы чуть-чуть, хоть улыбок, пусть порадуются люди, вот такого плана "русский корабль" мы уже мангала 4 продали черкасчанам, по деньгам люди выбирают что дешевле и мы понимаем эту ситуацию.
Альона згадує - після повномасштабного вторгнення ще місяць не наважувалися поїхати з міста. Втім, після посилення обстрілів та великих руйнувань заради трьох доньок вирішили таки покинути Краматорськ.
Альона Свириденко, переселенка:
В частном доме подвал, я его оборудовала, запаслась продуктами, надеялась что это может сон и как-то переседим в подвале. Но .. переживаем за дальнейшую судьбу нашей страны, но слава ЗСУ, слава Украине, мы все надеемся на мир и истребление врага.
Будинок родини у Краматорську вцілів, там нині живуть бабуся та мама Альони, які не схотіли евакуйовуватись. А родина Сидоренків, хоч і налагоджує життя у Черкасах, планує повернутися додому - після того, як наші бійці виженуть ординців з Краматорська.
