У Черкасах підприємці з окупованої Херсонщини відроджують свій бізнес [ Редагувати ]

У Черкасах підприємці з окупованої нині Херсонщини відроджують свій бізнес. Там, ще рік тому, вони успішно займались пошиттям форми та амуніції для силовиків і ЗСУ …але з приходом росіян втратили все - шість сучасних фабрик опинились під окупацією. У Черкасах же бізнесменам довелось починати з нуля … і в них вийшло не тільки реанімувати виробництво, а й створити понад сотню робочих місць.

Майстерно, міліметр за міліметром харків'янин Андрій викроює елементи майбутніх військових футболок. Ще пів року тому у рідному місті він так само розкроював тканину, але для батутів та рятувальних жилетів. До Черкас разом із родиною евакуювався у квітні, подалі від жахливих обстрілів… хоча залишився без роботи. Та справжнього майстра робота знайшла сама.

Андрій Панчошний, кравець:

Нормальный портной - это мужчина, портной, закройщик. Там тоже самое, только ткани другие, а так …в принципе...

Підприємство, на якому зараз працює Андрій, - теж переселенець, з окупованого московитами Херсону. На цих кадрах минулорічної давнини - шість сучасних фабрик із пошиття спеціалізованого одягу, де працювали сотні людей, а бюджет отримував чималі податки. Всі майстерні - разом з обладнанням - залишилися в окупації та більше не працюють. На новому місці власникам компанії довелося починати все з нуля - від персоналу до обладнання.

Швачка з 17-річним досвідом Валентина освоює новий для себе станок для підшивання погонів. Жінка приємно здивована, адже на попередній роботі про таке обладнання могла тільки мріяти.

Валентина, швачка:

Це прискорює дуже процес чим на звичайній машині - все обкладати й обстрочити, а тут положила, педальну нажала і все.

За два місяці після запуску - підприємство забезпечило роботою понад сто людей. Це і місцеві жителі, і переселенці. На роботу брали навіть працівників без досвіду - люди вчилися на ходу. Фабрика вже запустила три повноцінних цехи з пошиття форми, жилетів і шевронів. Тут навіть відходи виробництва працюють на оборону.

Тобто безвідходне виробництво, навіть ці залишки тканини ми віддаємо волонтерам, які роблять сітки, якими маскують нашу військову техніку.

Запустити підприємство з нуля було справжнім викликом, каже директор. Але по-іншому власники компанії вчинити не могли - замовники в них особливі.

Ярослав Скрипник, директор підприємства:

Це було потрібно, тому ми робили те, що було потрібно. Наші замовники - це Збройні Сили України, Національна поліція. Це ДСНС, це Нацгвардія - це ті люди, які захищають нас, дивляться за порядком. Тому це обов'язок наш.

Зараз підприємство-переселенець нарощує оберти. Керівництво має намір відкривати ще три невеличкі швейні фабрики в інших районах Черкащини. Обладнання вистачає, та от із кваліфікованими кадрами - справжня біда. Тому підприємці активно шукають швачок і кравців по всій області.