У Києві відкрилася виставка фотографій з "Азовсталі": що розповіли рідні про Героїв [ Редагувати ]

Небачена "Азовсталь". У Києві відкрилася виставка фотографій з блокадного металургійного комбінату. Світлини зроблені бійцем полку "Азов" Дмитром Козацьким. Він нині в полоні. Виставка - благодійна. Всі зібрані кошти підуть на гуманітарну допомогу бійцям. На відкриття прийшли родичі тих, хто боронив Маріуполь до останнього. Яна Танчак - про героїв та їхніх рідних.

Його світлини вражали весь світ.

Мого сина прозвали очима "Азовсталі".

Завдяки захиснику Маріуполя Дмитру Козацькому ми з вами побачили, що відбувається на "Азовсталі", як тримаються бійці. А сам Дмитро зробив фільм про останній день на комбінаті. Нині Дмитро в полоні.

Ірина Юрченко, мати Дмитра Козацького:

Він мені сказав: "Мамо ти знаєш чудово як я люблю життя, але я не боюсь померти. Я боюсь побачити, коли мої побратими помирають з голоду і від травм." Ці слова мені різали душу, але я зібралася і зробила йому коротеньке відео в кружечку - синок, тримайтеся, я не знаю як, яким чудом, методом, але бог вам дасть вихід. Вихід буде - не зневіруйтесь, не падайте у відчай. Вихід буде. І от - вихід знайшовся.

Виставку з його фотографіями відкрили у Києві.

Дар'я Юрченко, сестра Дмитра Козацького:

В мене навіть були такі моменти, коли мені просто хотілось опустити руки, але я дивилась на ці фото, дивилась на наших хлопців, які все одно посміхаються, які на волосині від життя і смерті, але вони все одно посміхаються. І ці фото для мене стали як сказати таким законом, що я не маю права здаватися - не маю права опускати руки.

На виставці є фото Дмитра, які світ ще не бачив - ось вони. На них - Валерія. Її історію ми всі добре знаємо. Це історія трагічного кохання. Зі своїм коханим дівчина одружилася на блокадній "Азовсталі". За кілька днів він загинув від кулі снайпера.

Людмила Суботіна, мати загиблого військовослужбовця Дмитра Суботіна:

Останні квіти я отримала від своїх дітей на День матері, тому що вони дуже завчасно вибрали букет і кур'єр привіз мені, привіз від сина квіти, а його вже в цей час не було.

Валерія зараз в полоні.

Людмила Суботіна, мати загиблого військовослужбовця Дмитра Суботіна:

Я переписувалась з Лєрою, вони збиралися виходити з "Азовсталі". Вона мені дуже обіцяла, що вона буде триматися, я її просила: "Донечко, ти маєш бути настільки мужньою, ти маєш розуміти, що ми будемо боротися за тебе і ми тебе дуже чекаємо." Вона мені обіцяла і я вірю, що вона це зробить.

На виставку прийшла близька подруга Валерії. Вона вірить, що дівчина повернеться додому і обов'язкову напише книгу.

Вікторія Рогожина, подруга Валерії:

Лєра дуже часто підтримувала мене, і казала, що я для неї зразок сміливості, впевненості, мужності, а насправді я зараз розумію і кажу: "Ні, я не смілива, тому якщо якби я була смілива, я була б там, де зараз вона. Це вона сьогодні для мене зразок і сміливості, і любові до нашої батьківщини.

На виставці ми знайомимося ще з однією жінкою - Нелею Шастун. Її обидва сини - захисники Маріуполя. Старший - Ігор - загинув. Микита потрапив у полон в Оленівку.

Неля Шастун, мати двох бійців полку "Азов":

Волнения не прекращались, но как-то было спокойно, мы знали, мы надеялись, что ребят все-таки обменяют, что они живы и вернутся домой. Но 29го июля сердце оборвалось уже в третий раз. Я по сей день я не знаю что с моим ребенком, но все таки я надеюсь, что он жив и скоро я его увижу.

Відвідувачі виставки слухають історії матерів бійців "Азову" та дивляться фото і не стримують сліз. Фото з "Азовсталі" організатори планують показати в США та Канаді.

Дмитро Дмитренко, співорганізатор виставки:

В нас є дві мети. Перша мета - не дати забути світу те, що коїться на нашій землі - нагадати і не дати забути, а друга мета - це звісно зібрати якомога більше коштів, щоб допомогти нашій державі, нашим військовим.

А рідні бійців сподіваються побачити захисників вдома - живими і якомога скоріше.