Продовольча криза в Україні та світі: чи вдасться фермерам зібрати врожай [ Редагувати ]
Двадцять мільярдів доларів - саме стальки очікує Україна отримати від цьогорічного експорту зернових. Такі прогнози озвучили в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Щоправда, це вдасться зробити лише за умови, що росіяни не блокуватимуть українські порти. Не бомбитимуть агропідприємства та не випалюватимуть поля зі збіжжям.
Враховуючи, що сотні аграріїв по всій країні вже зазнали чималих збитків, загроза продовольчої кризи в Україні та світі нікуди не зникла. Михайло Манилюк з'ясовував, чи вдасться фермерам зібрати врожай, та чи будемо ми з хлібом?
Вони крадуть українське зерно та вивозять на територію своєї недокраїни. Підпалюють поля, знищують сільгосптехніку! Чи зможуть у таких умовах українські аграрії зібрати врожай? Та чи буде нам що подати до столу?
Село Шевченкове на Київщині було окуповане орками майже місяць. Ці кадри зняла камера спостереження одного з місцевих агропідприємств - "асвабадітєлі" заїжджають на територію бронетехнікою.
Олександр Фещун, директор агропідприємства:
Тут знаходилося декілька цехів - токарний цех, акумуляторний цех, зварювальний, свердлильний, своя навіть олійниця була. Але ми бачимо, що, на жаль, без офіса, без моєї майстерні, не залишилося практично нічого.
Аграрій розповідає - на території його підприємства орки ховали свою техніку, рили окопи... Навіть гулянки влаштовували! І так тривало майже місяць.
Михайло Манилюк, кореспондент:
Тут російські загарбники базувалися з восьмого по тридцяте березня, а коли відступали, вирішили обстріляти агропідприємство з артилерії. Ракети влучили прямісінько у це приміщення. Температура була настільки високою, що навіть поплавився БТР, який орки залишили під час втечі.
Приміщення площею дві тисячі квадратних метрів рашисти перетворили на руїни! Обгорілі стіни, всюди - металобрухт. Ось це - колись була зерноочисна машина.
Знищені плуг і кукурудзяна жатка. Все це не підлягає відновленню.
Олександр Фещун, директор агропідприємства:
Основне у жатці - це редуктора. Вони всі побиті осколками, також сама рано посічена осколками. Краще купити беушну, а цю пустить на запчастини, ніж відновити, це буде набагато дорожче і затратно.
Олександр Фещун ділиться - деяку техніку купував у кредит. Навіть не всі гроші банку ще повернув.
В нас було знищено 5 тракторів, шість автомобілів. З них автомобіль МАЗ добривом був загружений, стояв на в'їзді на територію. 24 числа вони в нас його викрали, затягли в сусіднє село Бобрик у школу, зняли двигун, коробку і запалили машину. Трактор новий "Кейс" з плугом стояв, він ще знаходиться в лізингу, винні ще гроші в банк, десь 80 тисяч доларів. Вони в перший день, коли заїхали, розстріляли його з БТР-а. Трактор повністю знищено. Для того, щоб відновити його, потрібно 4,5 млн грн.
Наприкінці квітня аграрії зробили, здавалося, неможливе. Посівну - почали: засіяли поля пшеницею, кукурудзою та соняшником.
Засіялися на 100 відсотків, але із запізненням на дві неділі, бо по кожному полю проходили дякуючи ЗСУ, допомагали нам обстежувати поля.
Зараз тут уже збирають урожай. І знову ж таки - всупереч численним руйнуванням і дефіциту техніки. Ось цей комбайн попрацював у полі всього кілька годин і зламався. Підбиту ворогом машину доводиться ремонтувати ледь не щодня.
Микола, комбайнер:
Пошкоджено блок управління турбіною, щас ждем цю запчастину, вона дуже дорога. В цьому році часто стоїмо на ремонтах через пошкодження. Був рядом зірваний снаряд, побило осколками, електроніку всю повредило, скло повибивало. Минулого року ми могли убирати від 40 до п'ятдесяти гектарів. В цьому році - 10 гектарів в день.
Урожай буде меншим за торішній, наголошують аграрії. Та головне, що взагалі буде!
Олександр Фещун, директор агропідприємства:
Із-за того, що невчасно підкормили, в нас було викрадено техніку, коли потрібно було підживлення робить і усі поля із озиминою були вкатані ворожою бронетехнікою, БТР, танками, гаубицями, багато вирв від снарядів, тобто на полях моїх велись активні бойові дії.
Збір урожаю триває зараз і на Півдні, і на Сході країни. Через запеклі бої, які там майже не припиняються, робота аграріїв там - то справжні "пекельні жнива". Адже рашисти, які не звикли воювати по-чесному, обирають за мішені для своєї артилерії засіяні поля та сільгосппідприємства. Крадуть зерно і руйнують техніку.
Олександр Вілкул, голова Криворізької міської військової адміністрації:
Безпрецедентний випадок - два наші комбайни збирали хліб в районі села Кошове, виїхав ворожий танк і почав прицільно розстрілювати ці комбайни.
Під час війни аграрії по всій країні несуть збитки. За таких умов продуктової кризи вже в наступному році не уникнути, прогнозують експерти галузі.
Віктор Гончаренко, президент Асоціації фахівців землеустрою України:
Посіяли фермери, були заощаджені якісь кошти, взяли кредити, збирають урожай ранніх зернових, але, на жаль, ціни формуються так, що вони набагато нижчі, ніж собівартість цієї вирощеної продукції. Господарі терплять збитки. На наступний рік - це однозначно буде скасовуватися, тим що не буде запасу на мінеральні добрива, на свіжі сорти, на засоби захисту, стимулятори росту і т.д. То ж очікувати, що наступного року буде гарний урожай, ми не можемо.
Куди збувати врожай в умовах війни? Ще одне питання, яке досі залишається відкритим. А відтак під питанням і посівна в наступному році. Її просто не буде за що проводити, якщо господарі не зможуть заробити цьогоріч хоча б якісь гроші.
Віктор Гончаренко, президент Асоціації фахівців землеустрою України:
Середні господарства, які в селах працюють, тобто бувші колгоспи, які перейшли в товариства обмеженої відповідальності, така проблема, як і в дрібного фермера - практично зі збутом дуже туго і десь говорити про те, що найближчим часом відкриються порти і буде пом'якшення напевно це швидко не пройде. Якщо це буде ще й поспіхом, то ціна ще й буде також знижуватися на цю продукцію.
У серпні - вперше від початку війни - кораблі з українським зерном попрямували до Італії, Китаю, Туреччини, Лівану. З'явилася надія: продовольчої кризи і в Україні, і у світі вдасться уникнути.
Володимир Зеленський, Президент України:
Цьогоріч в Європі значно більший попит на продовольство, ніж передбачалось. Європейський врожай менший через спеку. А от український врожай зернових та олійних скоріш за все відповідатиме прогнозам, очікується понад 65 мільйонів тонн. Тому якщо партнери виконають свою частину зобов'язань згідно із зернової ініціативи, безпекову частину і не допустять нових російських провокацій по відношенню до нашого експорту, то продовольчу кризу, яка була такою загрозливою для світу, можна буде подолати.
За підрахунками експертів, загальні втрати від російсько-української війни в агросекторі України вже перевищили чотири мільярди доларів. І що більше боягузливе російське військо воює з нашими полями та комбайнами, то більшою стає ця цифра.