Фермери Європи шукають альтернативу добривам з України та рф [ Редагувати ]

Добривна криза. Порушення ланцюгів постачання і висока ціна на добрива - змушує фермерів у Європі шукати альтернативні методи підживлення вирощуваних культур. Албанія нині нараховує близько двохсот вісімдесяти тисяч дрібних господарств. Одне за одним - вони відмовляються від дорогих імпортних добрив на тлі відсутності дешевих з росії та України. Що ж використовують замість них - розкаже Марина Біленька.

Ранок цього чоловіка, як і більшості жителів Албанії - починається з кави. Утім, не з горнятка бадьорого напою - а з ароматної гущі, що залишається після приготування. Фермер Альбан Какаллі обходить усі кав'ярні рідного містечка Мамурраш. За раз збирає 40 кілограмів вичавки.

Альбан Какаллі, фермер:

Албанці захоплюються кавою - одні з перших у Європі за кількістю споживання. Багато барів і ресторанів викидають кавову макуху, але я знайшов їй повторне застосування. Це хороше добриво, яке відлякує комах і ефективно замінює хімію.

Створення такого добрива забирає багато часу. Гущу треба змішати з ґрунтом і травами, а потім компостувати протягом трьох місяців. Утім, воно того варте - каже фермер. Добривна суміш багата на азот, магній і калій.

Албанія в основному покладається на імпортні добрива. Залежність від них формувалася десятиліттями - з початку 90-х, коли поклали край комунізму, і більшість албанських підприємств відійшли у забуття. До повномасштабного вторгнення в Україну - найбільше добрив держава закуповувала у рф. Нині на тлі численних санкцій порушилися ланцюги постачання, а агропродукція з інших країн - злетіла в ціні. Використання кавової гущі економить Альбанові від півтори до двох тисяч євро на рік.

Глобальні проблеми показали, наскільки Албанія залежить від імпорту. Це дало поштовх для розвитку локального виробництва. Альбан Зусі - виготовляє органічні добрива з відходів тваринництва.

Альбан Зусі, власник заводу з виробництва добрив:

Лихо не без добра. Проблеми, які спершу виникли на міжнародних ринках під час пандемії, а потім - на тлі війни в Україні, яка була і є ключовим регіоном з виробництва агродобрив, підштовхнули нас до розвитку власного виробництва.

22 липня у Стамбулі підписали дві угоди. У першій представники України, росії, Туреччини та ООН домовилися про створення коридору у Чорному морі, яким українське зерно буде безперешкодно вивозитися на експорт.

Водночас представники рф, Туреччини та ООН підписали меморандум про необхідність "зняття обмежень на експорт російської сільськогосподарської продукції та добрив".

Втім, якщо українське зерно повільно, але впевнено почало надходити на міжнародні ринки, то російське продовольство досі лишається в росії.

Перепони для експорту створюють західні рестрикції щодо страхування судів і вантажних перевезень.

Сергій лавров, міністр закордонних справ росії:

Якщо ви просто подивитеся на список санкцій, так, продовольство було від них звільнено, але російські кораблі досі не мають змоги зайти в середземноморські порти. Іноземні кораблі також не можуть заходити в російські порти, щоб прийняти зерно та іншу продукцію.

Глобальна криза добрив загрожує голодом тим країнам, які не мають стабільного доступу до їжі. За даними Африканського банку розвитку, на континенті вже не вистачає двох мільйонів тонн добрив. А їхня висока вартість - означатиме зростання цін на харчі. Саме тому в ООН закликають допомогти Африці розвивати власну сільгосп галузь. Адже такі країни як Центральноафриканська Республіка, мають рясні водні ресурси та мільйони гектарів орних земель. При цьому її населення живе за межею бідності.