Рупор пропаганди: як росіяни використовують кіно проти України? [ Редагувати ]

"Кіно - найважливіше з усіх мистецтв". Схоже, путін - і в цьому користується ще радянськими політичними лекалами. Роками росія використовує кінематограф як рупор пропаганди.
Як фільми та серіали стають частиною політичної ідеології? Чи справді вони - допомогли "нормалізувати" війну у свідомості росіян? Карина Вакарєва вже зібрала добірку стрічок. Її матеріал - далі.
Десятиліттями росія принижувала українців в кіно.
На каком языке мне стенографировать? Вы раньше говорили на украинском. - На собачьем, государыня, на собачьем.
Цитатами з "Брата-2" рашистів мотивують воювати проти України.
Вот скажи мне, американец, в чем сила? Разве в деньгах? Вот и брат говорит, что в деньгах. У тебя много денег, и че? Я вот думаю, что сила в правде. У кого правда, тот и сильней.
Настоящая сила - в справедливости и правде, которая на нашей стороне.
Для чого росіян накачують ненавистю до інших народів?
Есть локомотивные направления, которые зашываются во многие российские киноленты. Одно из них - это титульная нация.
Подкрашенный весь, подпудренный, как баба. Весь такой ссс... Одно слово, румын. - Так он болгарин. - Да!? А какая разница?
Та якими наративами пульсує російський кінематограф?
Ірина Вратарьова, сценаристка, кінопродюсерка:
"Українець - зрадник", "українець - дурник", "українець зі шматком сала".
А ще "бандерівець", "прибічник нацистів" та "недолугий телепень у шароварах". Ось такий образ українця тиражують в російському кіно.
Слиш, Сірий, може нам її у полон взяти? - Так, на ніч. - Слышь, фашист, руку убери.
Українофобні наративи у російському кінематографі були завжди. І якщо у радянські часи українця у фільмах зображували веселим, але трохи "обмеженим" гулякою. У вишиванці та на прізвисько замість імені.
Громадянин Часник, розказуйте, як ви побились з громадянином Галушкою?
То після розпаду Союзу - образ докорінно змінився. Чимало кінострічок почали активно демонізувати українську націю, паплюжити історію та фабрикувати альтернативну реальність.
Ірина Вратарьова, сценаристка, кінопродюсерка:
Згадайте "Ліквідацію", "Адмірал" - фільм. Згадайте майже кожний російський продукт - як там зображували українців? Колаборанти, зрадники, жадібні.
На ролі українців росія часто відбирала вітчизняних акторів, які грали із жахливим акцентом.
Стоять, куди йдешь? - Куда надо, туда и йду. - Чий рэбьонок? Почему гуляєш в недозволеному місці? Ааа?
Кінематограф, завдяки своїй масовості та доступності, зробив війну прийнятною для росіян.
Пилип Іллєнко, актор, кінознавець, голова Державного агентства України з питань кіно (2014-2019):
Все так масово, потужно почалося звичайно ж з фільму "Брат-2" непересічного режисера Балабанова.
У росії "Брат-2" дуже популярний. На початку 2000-х масштаб розкрутки фільму просто вражав - по телебаченню крутили його рекламу, а міста були завішані плакатами з анонсом прем'єри. Головний герой - Даніла Багров - став лідером поколінь - таким собі бунтівником, що дає відсіч "прогнилому" Заходу.
Сенк'ю вери мач. Вот уроды.
Загалом кінострічка розпалює ненависть до нашого народу. Усім у фільмі заважає, виявляється, українська мафія.
Кто меня пасет? Говори, сука бэндэровская! - Не трогай меня. Это Кагоня Косой. Русские маляву прислали "убить лысого татарина".
"9 рота". Ще один витвір російської пропагандистської машини. Знятий у жанрі бойовика, фільм розповідає про радянських військових, які у 80-х їдуть в Афганістан. Левову частину епізодів зняли в українському Криму. А тепер подивіться як в "9 роті" зобразили українців та грузинів.
Полтора года сидим. - 15 місяців. - Слушай, я без тебя считать умею, хохол поганый. С тобой гов** хорошо хлебать, рта не дашь открыть. - Шо ти заладив? Хохол, хохол. А ти хто? Козел горний. Вчора тільки з гори зліз. Перший раз толчок в казармі побачив.
Драма "Тарас Бульба" - окремий біль. Бо ж споконвічну українську історію про славетних козаків знімали росіяни, які самі ж цих козаків і знищили. Та ще й змусили говорити їх російською.
Пусть славится до конца века русская земля. - И ликует во веки-вечные русская земля. - И цветет русская земля.
Головний герой - Тарас Бульба, якого зіграв відомий український актор Богдан Ступка - проповідує непереможність росії.
Любить так, как русская душа. Любить не то, что умом, а всем, чем Бог дал - так любить никто не может.
Сотні російських фільмів та серіалів прославляють війну, мілітаризують росіян та піддають сумніву існування українського народу.
Пилип Іллєнко, актор, кінознавець, голова Державного агентства України з питань кіно (2014-2019):
І поки ми давали цим фільмам майданчик для того, щоби демонструватися в Україні вільно, ми таким чином, програвали інформаційну війну.
Бо ж дуже часто - у них - нам нав'язували комплекс меншовартості. Як от у фільмі "Кандагар". За сценарієм один із пілотів - українець. На початку він благає колег посадити літак, бо ж боїться. Натомість, хоробрі "русскіє" пілоти впевнено тримаються за штурвал.
Командире, треба сідати. Вони нас можуть вбити, командире.
Ірина Вратарьова, сценаристка, кінопродюсерка:
Критичне мислення - це надважлива річ, якої їхня культура нас намагалася позбавити. Для українства шовінізм абсолютно не притаманний - ми з радістю говоримо, що ми - українці єврейського походження, як я. Мої друзі - українці кримськотатарського походження, але ми єдині.
Або ось, на перший погляд, абсолютно безневинний ситком - про історію кохання няні Віки та успішного московського продюсера Максима Шаталіна. Однак - героїня за сюжетом - провінційна мігрантка з Маріуполя, над якою насміхається навіть коханий. Вульгарна манера одягатися, незрозумілий акцент - другорядні персонажі постійно нагадують Вікторії, що вона фактично "другий сорт", якому не місце серед московської еліти.
Наверное, трудно было бегать. - Бегать Шо, а прыгать. Это же каждый тебе норовит шпилькой в ногу прямо Вьехааать.
Кінопропаганда у високорозвинутих країнах ближча до людей, а в росії - до влади. Тож, коли нові серіали США готують глядачів до співіснування зі штучним інтелектом, а європейські пропагують толерантність до інших національностей - на російських екранах транслюють ностальгію за СРСР.
Ірина Вратарьова, сценаристка, кінопродюсерка:
На щастя, ми маємо міцний код нації, ми маємо багато свідомих людей і це ми бачимо зараз, коли ми неймовірно об'єдналися у боротьбі зі спільним ворогом.
І чим більше росія зніматиме свої націоналістичні стрічки, тим швидше відставатиме від цивілізованого світу.