У Києві попрощалися з Русланою Писанкою [ Редагувати ]
Серце Руслани Писанки перестало битися 19-го липня у Німеччині.
Вона була життєрадісною та енергійною, завжди усміхненою та сповненою життя. Сьогодні у Києві попрощалися з Русланою Писанкою. Яскрава та колоритна акторка й телеведуча пішла з життя 19-го липня у віці 56-ти років. Руслана Писанка увірвалася в ефір українського телебачення 25 років тому. І одразу ж завоювала серця мільйонів - подивитися її прогноз погоди на "Інтері" збиралася біля екранів чи не вся країна. Спогади друзів, колег і найрідніших людей про неповторну Руслану Писанку - у нашому сюжеті.
Ірина Коваленко, директор київської концертної агенції:
Для мене Руслана - це ціла епоха, ціла історія, думаю, як і для всіх українців, це надзвичайна велика втрата - повірити в те, що ми прийшли на прощання з Русланою, дуже важко.
Яскрава акторка театру й кіно, харизматична телеведуча. Не інакше як "людиною сонячного світла" називають Руслану Писанку друзі та колеги.
Віктор Андрієнко, актор та режисер театру та кіно:
Сонце, яке вона видавала нам, я дуже хочу, щоб всі глядачі, запам'ятали її світлою, яскравою. І не плачте. Вона вільна, вона пішла вище, чим ми.
Вона знімалася в мюзиклах, брала участь у телевізійних шоу, танцювала та співала з зірками, худнула й готувала. Її фільмографія - це три десятки ролей. Руслана Писанка зробила паузу у кінокар'єрі - у 2015-му році, щоб зосередитися на роботі в театрі. А торік - повернулася на телебачення.
Олексій Гончаренко, телевізійний продюсер:
Я був ведучим програми НЛО, вона була ведучої погоди, потім я вже став продюсером і запросив Руслану на перші "Танці з зірками", де Руслана феєрично і тріумфально закохала в себе всю країну і показала, що вона не тільки телеведуча та актриса, а ще й запальна танцівниця.
Ірина Коваленко, директорка Київської концертної агенції:
Найяскравіше, що мені запам'яталося, коли Руслана Писанка грала з ветеранами "Динамо Київ" в футбол. Це була неймовірно, коли вона передавала паси, бігала в платті по стадіону і кричала "Ірочка, пас, пас, я забиваю". Це було неймовірно - побачити Руслану Писанку на стадіоні з м'ячем. Вона вміла все: по справжньому посміятись, по-справжньому поплакати.
Серце Руслани Писанки перестало битися 19-го липня у Німеччині. Останні місяці життя вона провела у місті Кайзерлаутерні, де боролося з важкою хворобою. Урну з її прахом доставили в Україну та поховають тут - таким був її заповіт.
Ігор Ісаков, чоловік Руслани Писанки:
Це моя Руслана, в неї все було ідеально... Стійкість, бійцівський якийсь характер разом з якоюсь ніжністю і беззахисністю.
З Русею - саме так її називали рідні й колеги - попрощалися сьогодні у Спасо-Преображенському соборі Києва.
Віктор Андрієнко, актор та режисер театру та кіно:
Бачив оту боль, бачив, як вона уставала, дуже була втомлена, оце я бачив, але коли вона виходила на сцену, ніхто це не бачив. Останні 7 років постійно по всім країнам Європи, України працювали в трьох виставах з нею.... І "Одеса-мама", і "Пригоди солдата Швейка", і остання наша вистава, котру ми грали надвох, "Вокзал для троїх" - ці вистави були яскраві завдяки їй.
На столі у церкві - дві урни з прахом: Руслани Писанки та її матері. Діни Василівни не стало за два з половиною місяці до смерті доньки.
Олексій Гончаренко, телевізійний продюсер:
Знаючи, що в неї остання стадія раку, вже в Німеччині вона розмовляла зі своєю подругою, у якої у кішки був рак і заспокоювала свою подругу, знаходила якісь неймовірні слова, шоб подруга не хвилювалася щодо кішки... Це найголовніша Русланина риса - її доброта і її щирість до людей. Може, тому, що у неї не було дітей….друзі, колеги, були її дітьми.
Людина з великим серцем. Яскрава акторка, якій була під силу будь-яка роль. Такою Руслану Писанку запам'ятають сотні колег по цеху. У серцях мільйонів шанувальників вона залишиться беззаперечною зіркою, яка самою лише своєю присутністю могла прикрасити будь-яку виставу чи шоу. Сміливою жінкою, якій вдалося зламати стереотип жіночої краси. Людиною сонячного світла.
