У Чернівцях проводили в останню путь військовослужбовицю ЗСУ [ Редагувати ]

Вона багато років працювала за кордоном, не втомлювалась здобувати освіту, знала кілька мов і стала на захист країни ще у 2014 році. Військовослужбовиця Ірина Гордієвич загинула на Луганщині в перший день повномасштабної війни. Рідні та її побратими, кажуть, Ірина була взірцем мужності та непохитності. Про це далі.

Згорьована матір, 19-річний син, рідна сестра. Десятки друзів, побратимів, чернівчан і косівчан несуть оберемки живих квітів. Так із почестями на центральному кладовищі Чернівців проводжають Героїню. Ірина Гордієвич загинула від рук російських окупантів у місті Щастя, на Луганщині, в перший день повномасштабної війни. Тіло військової змогли доставити рідним лише за п'ять місяців після її смерті.

Наталія Богуславська, колега Ірини Гордієвич:

Що б не було, вона завжди посміхалась. Іра постійно себе вдосконалювала, вона навчалась у виші, вона розвивалась фізично, вона вивчала мови, вона вдосконалювала свої військові навички. Це свідчить про те, що в неї були зовсім інші плани на життя.

Ірина повернулась до Чернівців після того, як багато років жила і працювала у Греції. І пішла добровольцем на війну ще у 2014.

Аліна, сестра Ірини Гордієвич:

Одразу ж з літака пішла на Майдан. Провівши там пару днів, я думаю, вона вже там вирішила, що хоче в АТО. Вона нікому нічого не сказала, зібрала речі. Пішла добровольцем служити в АТО.

Ірина шукала своє покликання, була неординарною і талановитою. І всі свої чималі знання змогла застосувати на війні.

Власта, подруга Ірини Гордієвич:

Просто пішла, дала заявку. Там був якийсь відбір спортивний, треба було здати якісь нормативи. І ця жінка, якій було 42 роки на той момент, вона це все пройшла.

У складі батальйону патрульної служби поліції Луганськ-1 вона працювала на лініях розмежування. За цей час Ірина від рядової дослужилася до звання старшого лейтенанта.

Власта, подруга Ірини Гордієвич:

Вона мені казала: ти розумієш, я себе там знайшла. Ти розумієш, я себе відчуваю там потрібною. З мовою англійською, з грецькою. Вона іспанську мову вивчала.

Загинула Ірина, коли рашисти обстріляли Щастя.

Аліна, сестра Ірини Гордієвич:

А відлетіла горлиця, красуня і розумниця під Щастям, захищаючи всіх нас. Усе їй було до снаги. Але добили вороги. Її поранену і мужню водночас.

Ірину Гордієвич назавжди запам'ятають мужньою і свободолюбивою. Саме такою вона хотіла бачити свою країну.

Ірина Гордієвич, військова батальйону поліції "Луганськ-1":

Вирішила, що найкращий спосіб, щоб взнати правду, це треба бути на місці. Хотіла побачити, як воно є в реаліях. Коли я повертаюсь завжди додому - це контраст. Там все таке сіре, а тут все кольорове.