Львівщина приймає евакуаційні потяги з пораненими дітьми [ Редагувати ]
Львівщина приймає евакуаційні потяги із зони бойових дій. Привозять чимало поранених, з-поміж яких - є й діти. Нещодавно львівські медики зустріли двох підлітків - брата і сестру - Олега і Богдану, які постраждали на День незалежності в Чаплиному на Дніпропетровщині. Тоді російські терористи вдарили по селищу ракетами. Мати дітей - загинула, батько у важкому стані - в лікарні.
Ще до прибуття потягу на пероні вже очікують медики швидкої допомоги. За пів року злагодженість дій відпрацьована до автоматизму.
Олег Фухта, завідувач підстанції екстреної медичної допомоги Львова:
Проводимо таке короткочасне сортування, в принципі хворі вже розподілені. Між бригадами. Етапність подання цих бригад екстреної медичної допомоги та госпіталізації в заклади. Тобто кожен знає з лікарів вже що робити і як.
У цьому поїзді приїхало двоє поранених дітей із Чаплиного, що на Дніпропетровщині. Їх одразу везуть до лікарні.
Любов Дзюрей, фельдшерка швидкої медичної допомоги:
На даний час пацієнти стабільні, ми їх транспортуємо в дитячу лікарню на Орлика. Двоє діток, одні без супроводжуючих.
Супроводжувати Олега та Богдану нікому - під час обстрілу рашистами селища у День Незалежності загинула їхня мати, а батька важко поранило. Ракета влучила у будинок родини.
Богдана Іляшенко, постраждала:
Мама пішла заклеювати окно, я сиділа почті за стінкою в телефоні. Включилась сирена і Олежик пішов маму відтягувати від вікна. І ракета короче без свистом бахнула. І маму убило. Брата посікло. А в мене просто іспуг.
Не лише переляком відбулася 12-річна Богдана - у неї численні поранення. Але набагато легші ніж у 15-тирічного брата Олега.
Олександр Калінчук, завідувач хірургічного відділення лікарні Святого Миколая 1-го медоб'єднання Львова:
З множинними ушкодженнями не проникаючими ранами передньої черевної стінки, з наскрізною раною правого плеча, з множинними саднами, забоями. Тобто стан середнього ступеню важкості. Сестричка в більш легкому стані, там множинні пошкодження нижніх кінцівок.
Олег мужньо переносить огляд. Хоча болить усе вражене осколками тіло.
Оцей трохи болить. - Да. - Німіє? - Ні, але так вниз неплавно спускається.
Батько дітей у лікарні на Дніпропетровщині - за його життя борються лікарі.
Богдана Іляшенко, постраждала:
Він був на крише, так що коли 1-й раз бахнуло в нас шифер розбила, і він ставив шофери на наверх. І його тоже посікло.
У Львові пораненими дітьми опікується їхня тітка - батькова сестра.
Богданочка ну мусимо ми то якось пережити, так? Красуня і весела була твоя мама.
Ярослава Піньга, родичка дітей:
Сподіваємося, що батько швидко виздоровіє і ми постараємося поставити його на ноги. І зможемо якось діткам і йому допомогти. Батько знаходиться в реанімації, батько переніс п'ять операцій.
У львівській лікарні дітям обробили рани. А над зціленням душевних - працює психолог. Попереду тривала реабілітація.