Україна заявила до Міжнародного суду ООН про спробу росії анексувати території [ Редагувати ]

Україна заявила до Міжнародного суду ООН про спробу росії анексувати наші територій. Це по суті продовження справи, яку міжнародна Феміда прийняла до розгляду у лютому, і за якою вже зобов'язала росію негайно припинити бойові дії. Це рішення, як і багато інших міжнародних вердиктів, кремль проігнорував. Тож чи варто продовжувати юридичну війну проти агресора? Та чим судова бюрократія може допомогти Україні у поверненні окупованих земель? Поцікавилася Ольга Жидецька.

Спочатку кривава окупація, попри відчайдушний спротив громадян.

Русский солдат, фашист и оккупант!

Та зрештою - нахабна крадіжка українських земель.

Cегодня мы подписываем договоры о принятии в состав росии "ДНР", "ЛНР", Запорожской области и Херсонской области.

Росія вчинила найбільшу спробу анексії з часів Другої світової війни - зазіхнула майже на 15 % української території.

Жодна країна, навіть звичні союзники москви, анексії не визнали. Україна ж додала ці нахабні дії кремля до списку злочинів, які вже розглядає Міжнародний суд ООН.

У зв'язку зі спробою анексії путіна Україна офіційно поінформувала Міжнародний суд ООН про те, що цей крок грубо порушує його юридично обов'язковий наказ про тимчасові заходи від 16 березня цього року. Ми закликаємо Суд якнайшвидше розпочати розгляд справи по суті.

Документ, до якого апелює українське МЗС - проміжне рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі, що зобов'язує росію припинити розпочату 24 лютого повномасштабну війну в Україні.

Російська федерація повинна негайно припинити розпочаті нею 24 лютого 2022 року військові дії на території України; російська федерація має забезпечити, щоб будь-які керовані або підтримувані нею невійськові або нерегулярні збройні формування чи особи не вживали заходів для сприяння військовим операціям, зазначеним у попередньому пункті.

Це рішення, як і багато інших, росія демонстративно проігнорувала. Нинішні ж спроби анексії стали новими цеглинками брехні, з яких москва будує свій кровожерливий "рускій мір".

До Міжнародного суду ООН у лютому Україна подала, щоби спростувати іншу брехню - нібито Київ вчиняє геноцид жителів Донбасу. Саме це путін назвав приводом для повномасштабного вторгнення.

Антон Кориневич, голова української делегації у суді:

Російська федерація виправдовує свої дії зокрема посиланням на якийсь там уявний вдаваний міфічний геноцид, який цитую: "Київський режим вчиняє проти людей на Донбасі".

Україна ж у своєму позові зазначає, що росія відверто зловживає обов'язком запобігати злочину геноциду, який передбачений відповідною Конвенцією, і сама планує винищення українців.

Слід зазначити, що скарга за цією статтею у Міжнародному суді ООН розглядається вперше. І рішення суду матиме суто юридичний характер, тобто не каратиме безпосередніх винуватців злочинів.

Посадити путіна та його посіпак на лаву підсудних, на думку юристів, за нинішніх умов може хіба що спеціальний міжнародний трибунал, адже чинні механізми ООН виявилися неефективними.

Михайло Ілляшев, юрист:

Сьогоднішня ситуація, вона показала неефективність сучасної системи міжнародного права. Тому що, щоби створити міжнародний трибунал і якимось чином впливати на цю ситуацію, треба рішення Радбезу ООН, в якому росія є членом і має право вето. Отже, цей інструмент на сьогодні фактично не працює.

Росія не вперше зухвало зловживає своїм правом вето в Радбезі ООН. З огляду на це, вже лунають голоси ключових світових гравців про необхідність реформувати систему.

Допоки ж це станеться, Україна домовляється з партнерами про створення спеціального суду для покарання злочинів кремлівської верхівки.

Створення спеціального міжнародного трибуналу на підставі іншого міжнародного договору - який буде підписано за участі якихось країн. України, напевно, Сполучених Штатів, Великобританії тощо - тобто союзників. Але як правило для створення таких трибуналів потрібна одна передумова. Треба щоби спочатку Україна у цій війні перемогла.

Збройні Сили України наближають цей день. А українські дипломати, правники та правозахисники тримають свій фронт - юридичний. Збирають доказову базу та позиваються до всіх можливих інстанцій. І запевняють - це важливо, навіть попри те, що нині росія не визнає міжнародних судових рішень та фактично витирає ноги об міжнародне право та домовленості.

Можливо в майбутньому настане момент, коли вона захоче повернутися до Європи, до демократичного світу. Можливо відбудуться рушійні зміни всередині самої рф і тоді, щоби розвернути свою політику від диктатури, авторитаризму, повернутися до демократичних ринків, до цивілізованого світу рф доведеться виконати всі ці рішення.

До всього, своїми діями сама завзято вибудовує імідж неадекватного та віроломного партнера. Тим часом на розгляді у Міжнародному суді ООН від 2017 року перебуває ще один позов України проти росії - щодо притягнення Рф до відповідальності за тероризм і дискримінацію унаслідок захоплення Донбасу та Криму. Як показує досвід - розгляд таких справ може тривати роками. Та є вже й переможні кейси. Третейський суд у Гаазі зобов'язав росію виплатити 159 млн доларів компенсації українським компаніям, що втратили майно в Криму після анексії.