Вчителька-легенда: історія викладачки з Мелітополя, яка 72 дні відстоювала рідне місто [ Редагувати ]

Мелітополь - це Україна. І про це героїня нашого наступного сюжету не побоялася заявити відкрито в лице загарбникам. Вчителька Ганна Бут 72 дні відстоювала рідне місто. Виходила на мітинги, а згодом благала увесь світ звернути увагу на всі окуповані росіянами території. За свою сміливість та патріотизм Ганна стала "Національною легендою України". Нині викладачка з Мелітополя живе у місті Дубні. Поспілкувалася з освітянкою наша Сніжана Сидорук.

Це вчителька. Вчителька Ганна Бут із Мелітополя і попри окупацію вона виховує своїх учнів патріотами не боїться казати їм правду. Організувала проукраїнські мітинги в окупації.

Ось Ганна Бут, завернута в український прапор, на цьогорічній церемонії вручення премії "Національна легенда України".

Це 21 числа було присвоєно мені почесне звання.

А це вже свою нагороду вона показує нашій знімальній групі. Й сама від цього трохи ніяковіє.

Це не звання, це хрест. Ще більша відповідальність перед тим, що я роблю.

З вчителькою-легендою ми познайомилися в одному з волонтерських центрів міста Дубно під час знімання сюжету про маскувальні сітки. Пані Ганна в куточку тихенько вплітала стрічки.

Щоб наші безцінні життя, наших військових - всі були замасковані.

Ніхто із колежанок-"павучків" навіть не здогадувався про премію.

Ірина Аріхбаєва, переселенка з Маріуполя:

Аня - дуже скромна людина. А тут щось випливло, що вона їде до свого учня і попаде в шпиталь. Вона не сказала про нагороду. А потім вже сказала нагорода і ми чекали, і ми дивилися телебачення. Дуже були горді за неї, що ми тут працюємо.

Повернулася на Рівненщину - і далі щодня продовжує волонтерити. Від плетіння не відволікається навіть під час нашої розмови.

Ганна Бут, викладачка Мелітопольського професійного аграрного ліцею:

Це моя відповідь моїм учням, яких ну дуже багато по всіх фронтах, тому що в нас аграрний ліцей, де я працюю 20 років вчителькою. Ми готуємо трактористів-машиністів, а це - танкісти. Зрозуміло так. Ми готуємо водіїв вантажних автомобілів, а це мотопіхота. Тобто на всіх фронтах в мене є випускники.

Ганну Вікторівну початок війни застав на роботі - у Мелітопольському професійному аграрному ліцеї.

Я заздалегідь завжди виходжу на роботу. Я люблю, коли я приходжу взагалі ні кого в корпусі немає, тихенько собі прийшла. Там написала на дошці підготувалася, все, як мені треба. Так було і 24-го. Чую реально - діти кричать "війна". Потім вже, коли я увімкнула комп'ютер в себе в кабінеті, то я побачила, що на нас напали.

Окупований на третій день війни Мелітополь зустрів ворога протестами. І Ганна Бут та її учні були в перших рядах...

Душу й тіло ми положим за нашу свободу.

Багато років пані Ганна викладала громадянську освіту, вчила молодь бути національно свідомими. Тож з приходом окупантів - замість уроків - організовувала мітинги українського опору.

Ганна Бут, викладачка Мелітопольського професійного аграрного ліцею:

Ми ходили за Україною. Ми не просто так ходили. Ми дуже серйозно ходили на мітинги й в нас в рюкзакові постійно були великі прапори. Я тільки тепер усвідомлюю - рашисти стоять по всі сторони, а ми ідемо - я і донька - ідемо з символікою України. Що було в мене в голові я не знаю. Якби нас спіймали - я б зараз з Вами тут не розмовляла.

Ганна Вікторівна 72 дні прожила в окупації. Згадує, це були місяці пекла та боротьби. Беззбройним протестом проти озброєних окупантів.

Окупанти не розуміли, що відбувається. Вони прийшли нас звільняти, а ми не хочемо. Ми кричимо окупанти "домой!", а потім це здивування перетворилося в агресію і вони почали кидати світло-шумові гранати.

Коли російські військові остаточно розігнали активістів і в місті стало вкрай небезпечно, донька переконала - виїхати. Ганна каже, коли 9-го травня покинула Мелітополь, так відтоді душею досі там.

Там просто люди зараз гуманітарна катастрофа. Там люди виживають і моляться і чекають на ЗСУ. Я знаю і, коли пишуть всякі гадості на Мелітополь, - це неправда!

Вже з Дубна Ганна просить у світу захисту для тих, хто лишився в окупації.

Я дуже прошу поверніть українцям Україну. Будь ласка, врятуйте всі окуповані території.

Це відеозвернення, згадує пані Ганні, записала, коли її учень телефоном розповів: його побили за те, що спілкувався… українською.

Я ж окуталася тим прапором, витерла отак сльози й записала це відео і в кінці розплакалася.

Відео, де вона загорнута у прапор України, як зараз, і вимагає від міжнародної спільноти більш рішучих дій потрапило майже у всі світові ЗМІ. В усі соцмережі і на планеті почули: Мелітополь - це Україна.

У цих своїх словах пані Ганна впевнена навіть після так званих "референдумів". Їх вчителька називає фейком.

Мелітополь - це Україна однозначно, як і всі 60 окупованих територій Запорізької області. Тимчасово окупованих. Як і весь Маріуполь, Бердянськ, Слов'янськ, як вся-вся Україна.

Нині пані Ганна продовжує підтримувати своїх учнів, більшість з них воює. Їм з Дубна пересилає маскувальні сітки. А своїй учениці, яка стала снайперкою, - відправила парочку кікімор. І крім того - продовжує вчити своїх учнів онлайн.

Ганна Бут, викладачка Мелітопольського професійного аграрного ліцею:

Я не припинила. Я й не збираюсь припиняти. Ми 31-го проводили в зумі, отут я плела сітки й слухала педраду і я сказала, що я буду після двох годин в клас-румі. Ми працюємо в клас-румі. Ми закидуємо завдання, надиктовуємо уроки.

З 70 працівників Мелітопольського аграрного ліцею, розповідає пані Ганна, на бік окупантів перейшли лише одинадцятеро її колег. Решта - не зрадили своїй професії, своїй батьківщині.

Ми тут для того, щоби Збройні сили України якнайшвидше були в Мелітополі.

Тут на заході України вчителька з Мелітополя залишається голосом окупації. Ганна Бут не мовчить - вона активно веде свою сторінку в соцмережах.

Каже, хоче, щоб увесь світ знав правду про те, що коять росіяни на окупованих територіях.

Зараз я звертаюся до усіх мешканців окупованих територій, будь ласка, не зневірюйтеся, тримайтеся. Ми піклуємось про Вас. Усі люди України пам'ятають про окуповані міста та села. Ще мить - і все буде Україна!

А ще вчителька-легенда не втомлюється виховувати маленьких українців.

Українські діти нагадують світу Мелітополь - це Україна.