Верховна Рада звільнила з посади голову Нацбанку Кирила Шевченка: подробиці [ Редагувати ]

Верховна Рада напередодні звільнила з посади голову Нацбанку Кирила Шевченка. Він написав заяву про відставку, окрім цього САП та НАБУ оголосили йому про підозру. Вже є і нова кандидатура на крісло голови НБУ - Андрій Пишний. Яна Танчак розповість про те, чи зміниться політика головного фінансового регулятора.

Кирило Шевченко керував Нацбанком трохи більше двох років - із семи, передбачених законом. На його каденцію припали пандемія коронавірусу та повномаштабна війна. Він запамʼятається гучними звільненнями в НБУ і перемовами з МВФ. Під його головуваванням вранці 24 лютого, щоб уникнути колапсу фінсової системи, Нацбанк зафіксував курс долара і запровадив обмеження на зняття готівки. На пʼятому місяці великої війни НБУ - підняв офіційний курс гривні до понад 36 з половиною гривень, заборонивши обмінним пунктам показувати вартість валюти на табло. Заява Шевченка про відставку зʼявилася за два дні до оголошення підозри. 

Кирило Шевченко, Голова Національного банку України:

В силу причин, пов'язаних зі здоров'ям, які я не можу надалі ігнорувати, ухвалив для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови НБУ. Я звернувся до Президента України з проханням прийняти мою відставку. Дякую Президентові за виявлену довіру та спільну роботу на користь держави і у мирний, і у воєнний час. З перших днів в НБУ я був насамперед антикризовим менеджером і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи в надскладний час повномасштабної війни.

НАБУ та САП підозрюють Шевченка у протизаконних діях, коли він керував "Укргазбанком". За версією слідства - посадовці Нацбанку запровадили схему - виводили гроші із держбанку через сплату послуг псевдопосередникам нібито за залучення коштів великого бізнесу, державних установ і підприємств. НАБУ вважає підбурювачем злочину саме Кирила Шевченка, виконавцями - двох його заступників, директора департаменту банку по роботі з корпоративними віп-клієнтами та його заступника.

САП:

Службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито, будучи "агентами" банку, залучили до нього великих клієнтів. За такі "агентські послуги" банк щомісячно незаконно виплачував "винагороду" цим особам. Слідством встановлено, що впродовж 2014 - 2019 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн гривень. 

У САП наголошують - факти викладені в повідомленні про підозру, не стосуються періоду перебування Шевченка на посаді голови Нацбанку. Якщо провину доведуть, екс-посадовцю загрожуватиме від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З посади Шевченка звільнили доволі швидко - напередодні "за" його звільнення проголосували 263 нардепи. І вже розглядають нову кандидатуру - очільником головного фінасового регулятора наймовірніше стане - колишній голова "Ощадбанку" Андрій Пишний. Коли він керував фінустановою, йому вдалося вивести її на прибуткову діяльність. Також на його головування припала одна з гучних перемог України в міжнародному арбітражі з росією - щодо активів "Ощадбанку" в Криму на 1,3 млрд дол. 

Євген Дубогриз, асоційований експерт в CASE Україна: 

Основний виклик - це продовження співпраці з нашими міжнародними партнерами - це насамперед МВФ, зараз іде активна фаза перемовин про нову програму плюс звичайно інші партнери це і уряди країн ЄС, і уряд США, і центробанки інших країн, які нам дуже активно, майже 8 місяців війни, допомогають, тобто комунікація з партнерами - це найголовніше.

Перемови з МВФ критично важливі для країни. Фонд напередодні оголосив про виділення Україні 1,3 млрд доларів екстреного фінансування. Однак необхідно отримати довгострокову програму кредитування, щоб фінансувати видатки наступного року. А ось на гучні зміни в роботі нацбанка навряд чи варто чекати. 

Іван Угляниця, аналітик фінансових ринків:

Я не думаю, що будуть якісь зміни в курсі Нацбанку, особливо в перший час і особливо під час війни, так само як і не бачу особливих ризиків для системи, просто все продовжиться в тому ключі, як і було можливо з певними невеликими нюансами.

Окрім переговорів з МВФ, на Україну чекає зростання інфляції. І втримати її - це теж завдання Нацбанку.