Наступного року Україна отримає 18 мільярдів євро допомоги від ЄС [ Редагувати ]

Розглянули можливість передачі Україні заморожених російських активів і пообіцяли Києву "стабільні фінансові надходження". У Брюсселі добіг кінця дводенний саміт ЄС.

Про підсумки зустрічі. І що ж там вирішили щодо України? Докладніше розповість Ольга Жидецька.

Наступного року Україна отримає 18 мільярдів євро допомоги від ЄС. Лідери країн євро-спілки домовилися про матеріальну підтримку Києва та доручили міністрам фінансів розробити механізм для виплати цих коштів - по 1,5 мільярда щомісяця.

Урсула Фон Дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Для України дуже важливо мати передбачуваний і стабільний потік доходів. Україна каже, що їм потрібно приблизно 3-4 мільярди євро на місяць, щоб мати достатньо ресурсів для базових потреб. І ці 3-4 мільярди євро мають фінансуватися Європейським Союзом, нашими американськими друзями та фінансовими інституціями.

Разом з тим європейські керманичі закликали знайти засоби використання заморожених російських активів на відновлення України. А також попросили главу дипломатії ЄС та Європейську комісію вивчити варіанти, що дозволять притягнути до відповідальності винних у злочинній агресії проти України. У підсумковому документі саміту зазначено - доказів того, що росія скоює воєнні злочини в Україні стає дедалі більше, тож об'єднана Європа підтримує зусилля Києва щодо покарання агресора.

Кріш'яніс Карінс, прем'єр-міністр Латвії:

Ми маємо залишатися єдиними в Європі щодо підтримки України. Не тільки щоби засудити росію, але й почати створення трибуналу, щоб з'ясувати, як належним чином притягнути росію до відповідальності за звірства, які вона здійснює сьогодні в Україні. І, звичайно, паралельно продовжувати постачати Україні необхідну зброю.

Також Європа засудила дії білорусі та Ірану, які стали поплічниками росії у вторгненні до України, та звернулася до них із вимогою негайно припинити допомогу агресору. Говорили й про відносини з Китаєм, зокрема економічні. Прикметно, що обговорення КНР відбулося за вимкнених гаджетів.

Санна Марін, прем'єр-міністр Фінляндії:

Ми повинні більше обговорювати європейські залежності, особливо коли йдеться про нові технології, знання, ноу-хау. Ми не повинні бути залежними від авторитарних режимів в критичних питаннях, таких як технології. Зараз ми бачимо, наскільки проблематично, що ми настільки залежні від російської енергії, а росія використовує енергію як зброю проти Європи.

Саме навколо газового питання було зламано найбільше списів. Про це дискутували понад 10 годин. Широко обговорюваної цінової межі, на якій наполягали Бельгія та Франція, так і не погодили.

Ксав'є Беттель, прем'єр-міністр Люксембургу:

Якщо завтра закінчиться Covid і Китай знову запустить економіку на повну і потребуватиме енергії та запропонує більше, ніж ми тут у Європі, то ми її не матимемо. У такому разі я віддаю перевагу мати енергію, а не обмеження ціни.

Натомість євро-очільники вирішили запровадити механізм спільних закупівель та взаємодопомоги блакитним паливом у разі потреби. А також тимчасовий динамічний ціновий коридор для негайного обмеження стрибків цін. А ще вирішили спростити та стимулювати впровадження відновлюваних джерел енергії.

Олаф Шольц, канцлер Німеччини:

Ми, Європа, зібралися. Це хороший сигнал солідарності. Ми знаємо, що загарбницька війна росії проти України має багато наслідків для світу, для Європи, і це проявляється, зокрема, у високих цінах на енергоносії. Ми заклали основу, щоб дати можливість Європі діяти та приймати рішення разом у цих темах, про які ми говоримо.

Еммануель Макрон, президент Франції:

Те, що ми досягли угоди, те що ми продемонстрували нашу рішучість рухатися вперед у цьому напрямку та за цими інструментами, посилає дуже чіткий сигнал ринку про нашу рішучість, нашу єдність і нашу волю боротися проти будь-якої форми спекуляцій.

Подальший газовий компроміс та детальний план порятунку від енергетичної кризи продовжать розробляти профільні міністри, що зберуться у Брюсселі 27 жовтня.

Тим часом на тлі новин з євросаміту та високої заповненості європейських газосховищ, блакитне паливо почало дешевшати. Так ціна на газовому хабі у Нідерландах знизилися майже на 9% до 1195 доларів за тисячу кубометрів.