Кухар путіна: як і чому пригожин набирає ваги на росії? [ Редагувати ]

Він стає головним ньюзмейкером у російському політичному просторі. Критикує міноборони й особисто вербує гарматне м'ясо на війну з Україною у місцевих колоніях.

Так званий кухар путіна - євген пригожин, що по суті не має жодного офіційного статусу в політикумі рф і до початку повномасштабного вторгнення намагався триматися в тіні, показово виходить на світло. Та так, що генерали з посад летять.

Що відбувається на кремлівській кухні? Та чому власник приватного війська раптом виявився сильнішим за командування так званої "другої армії світу"? - дивіться далі.

Генерал-полковник олександр лапін, що командував угрупованням російських військ "Центр" в Україні знятий з посади. Таке з власних джерел повідомляють одразу кілька видань. Під час великої війни Лапін керував наступом на Луганщину. І отримав звання героя росії за захоплення Лисичанська.

Офіційного підтвердження усунення лапіна немає.

Та, крім цієї відставки, британська розвідка говорить про те, що з п'яти генералів, які керували нападом на Україну, замінено вже чотири. А українська - повідомляє про масові звільнення і навіть арешти серед російської військової верхівки. Провали на фронті змушують путіна шукати винних, і приховувати це дедалі складніше.

Геннадий Гудков, російський опозиційний політик:

Кто-то должен кого-то замочить. Кто-то должен кого-то объявить виновником всех поражений и несчастий. Либо генералы путина, посколку он действительно их подставил, поставив перед ними абсолютно невыполнимые задачи и не обеспечив необходимыми ресурсами. Похоже, что путин начал готовить эту операцию - дело над генералами.

Уперше в публічний простір внутрішньовидова гризня у кремлі випливла на поверхню на початку жовтня, коли Збройні Сили України з ганьбою вигнали російські війська з Лиману. Очільник Чечні кадиров та власник ПВК "Вагнер" тоді нещадно пройшлися по військовому командуванню. І найбільше тоді перепало саме Лапіну.

Я не можу мовчати про те, що сталося в Красному Лимані. Обороною цієї ділянки керував командувач Центрального воєнного округу генерал-полковник олександр лапін. Прикро не те, що лапін нездара. А те, що його покривають нагорі керівники в Генштабі. Учора парад в Ізюмі, сьогодні прапор в Лимані, а завтра що?

Експресивна заява кадирова, звісно, зовсім не в моєму стилі. Але можу сказати: "рамзане, красунчику, смали". Усіх цих пришелепків - з автоматами босяка на фронт.

І якщо кадиров все-таки помітна, хоч і одіозна, політична фігура у рф.

То принизлива критика від бізнесмена без жодних політичних посад - стала просто ляпасом російському генералітету.

Та воєначальники прийняли його смиренно. Адже нині пригожин - так званий "кухар путіна" і господар ПВК "Вагнера" в неабиякому фаворі у кремлі.

Тарас Загородній, політолог:

Активність пригожина і кадирова це якраз свідчення дефрагментації російської влади. Це пов'язано з невдачами, які бачить путін на фронті. І пригожин, мабуть, йому обіцяє таке диво якесь. Знаєте, як у Гітлера останній рік перед, точніше пів року до кінця війни було в його оточенні надія на таке "вундер ваффе". Тобто така зброя, яка вирішить все.

І справді, на тлі провальної російської кампанії та жалюгідної мобілізації пригожин, що самозабутньо агітує зеків воювати в Україні, виглядає ефективним менеджером.

Тарас Загородній, політолог:

Людина смути, людина, що не боїться крові. Людина, яка має ресурс, військовий, медійний має ресурс. Урка, який готовий до ризику. І така кримінальна структура, вона в деяких випадках може діяти ефективніше, ніж армія.

Нині ж бізнесмен дедалі більше світиться у російській політиці. Ось напередодні закликав заборонити в країні ютуб та визнати "Гугл" небажаною організацією. При цьому завзяття пригожина з одного боку обнадіює та заспокоює путіна, а з іншого - акумулює обурення військових і пришвидшує імовірний переворот у кремлі та крах його господаря.

Аббас Галлямов, російський політолог:

Силовики подчиняются сильному, это абсолютно циничная публика, они уважают только силу. А если тебя бьют на всех фронтах, если у тебя твои собственные подчиненные выходят у тебя из подчинения, зачем ты нам нужен?

Тарас Загородній, політолог:

Що коїлося в оточенні Гітлера в останні там півроку-рік агонії рейху. Абсолютно те саме. Є особисте керування фронтами, і часті зміни генералів, які хтось обіцяв щось чи не обіцяв, і думаючи, що щось це змінить, обстановку. Тобто агонію авторитарного режиму ми бачимо вже зараз.

До великої війни позиції кремлівського диктатора здавалися непохитними. Тепер же навпаки - невідворотним виглядає його кінець. Відкритим лишається хіба що питання, хто матиме досить ресурсів, щоби ухопити владу у росії після путіна?