Україна започаткувала нову гуманітарну програму "Grain from Ukraine": чи вистачить нам зерна, аби нагодувати світ [ Редагувати ]

Навіть в умовах війни Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі. Ми майже повністю відновили довоєнні обсяги експорту зерна, повідомляють в Українській аграрній раді. Усе це стало можливим завдяки зерновому коридору. 

А віднедавна Україна започаткувала нову гуманітарну програму - Grain from Ukraine. Вона покликана допомогти забезпечити продовольством країни Африки та Азії, що на межі голоду. Чи вистачить нам зерна, аби нагодувати світ, і при цьому самим не відчути дефіциту - з'ясовувала Ніна Коломієць.

Аграрій із села Пустоварівка на Київщині Леонід Центило показує нещодавно зібраний врожай. Каже, цьогоріч збіжжя вийшло справді золотим, бо собівартість вирощування агрокультур - суттєво зросла. А от ціни на зерно - просіли!

Леонід Центило, керівник агрофірми:

Більшість аграріїв спрацювали в ноль, а то й даже мінусово. Відсутність здорового ринку, починаючи з лютого місяця. І уже в період збирання нового врожаю все складно було робити - недоступні в достатній кількості паливо, потім висока ціна на паливо, недоступні мінеральні добрива, відсутня логістика цивілізована - спричинили різке падіння цін в Україні. 

Припинення експорту українського зерна через напад росії завдало збитків не лише фермерам. Під загрозою голоду опинилися жителі десятків країн світу! Це Кенія. Виснажені малюки жадібно ковтають пасту з пакетика. 

Аріпокіру Накуджан, мати шістьох дітей:

Ми голодні, бо нам нічого їсти. Ми їмо лише дикі ягоди. В нас немає ні худоби, ні чогось іншого. Наше життя залежить від ягід на деревах. Ми їх збираємо і годуємо дітей. Такий наш харч.

Поживний продукт до країн Африки, де люди недоїдають, постачає ЮНІСЕФ. Частину інгредієнтів - соняшникову олію, пшеницю та інші зернові - везуть з України. Відтоді, як росія розв'язала повномасштабну війну, вартість пасти - виросла щонайменше на 16 відсотків! 

Джеймс Джарсо, координатор гуманітарної програми ЮНІСЕФ:

Якщо в нас закінчиться ця паста, то скоро ми будемо реєструвати дедалі більше смертей. Нещодавно в цьому регіоні ми втратили дитину. Четверо малюків потрапили до лікарні від недоїдання, один із них помер. Цей продукт рятує життя, без нього вмиратиме більше дітей.

Та, схоже, росіянам байдуже до проблеми голоду у світі. Весь сезон - від посівної до жнив - держава-агресор робила все, щоб Україна не змогла виростити врожай. Фермери змушені були працювати під ворожими обстрілами, оминати мінні пастки. А з окупованих територій росіяни фурами крали українське зерно. 

Ворог спробував перетворити їжу на власну зброю, розпочавши продуктовий шантаж. Угода про зернові коридори, яку уклали наприкінці липня у Стамбулі, не раз опинялася за крок до зриву. Просто під час відвантаження збіжжя - в напрямку Одеси летіли снаряди! 

Та навіть попри російську підступність зерновий коридор з України продовжує діяти. 

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:

Більше 500 кораблів з портів великої Одеси вийшло. Це більше 12.2 млн тонн зернових. Це хороший показник. Але не максимальний, тому що порти працюють на 50-60%, потенціал експорту є, куди збільшувати. Зараз ми говоримо, щоб угода не була строковою, 120 днів, а носила безстрокових характер, і ми говоримо про розширення портів, щоб і акваторія Миколаївської області теж була залучена до зернової ініціативи.

Про старт нової ініціативи, яка покликана врятувати від голоду низку країн світу, напередодні оголосив Президент України.

Володимир Зеленський, Президент України:

Ми плануємо відправити з українських портів принаймні 60 суден до країн, які найбільш потерпають від продовольчої кризи і потребують термінової допомоги. Це такі країни як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Конго, Кенія, Ємен та інші. Ми вже маємо значні результати в рамках співпраці з продовольчою програмою ООН, але можемо зробити більше. Кожен корабль, який буде відправлений з України в рамках ініціативи Грейн фром Юкрейн забезпечить потреби в продовольстві у середньому для 90 тисяч людей. 60 кораблів дають гарантію продовольчої безпеки для мільйона людей на рік. Я нагадаю, що продовольча безпека є одним із елементів української формули миру.

До нової програми долучилися вже понад 20 країн. Держави-сусіди пропонують нам не лише гроші, а й допомогу у транспортуванні українського зерна. 

Інґріда Шимоніте, прем'єр-міністерка Литви:

Зернова ініціатива, яка була досягнута за підтримки Туреччини та ООН, виявилася надзвичайно важливою, щоб росії не вдалося реалізувати нового, штучного голодомору. Ми долучаємося до ініціативи, щоб хліб був у кожній родині в Африці чи Азії, а також для того щоб допомогти фермерам, які продовжують садити та збирати урожай. 

Матеуш Моравецький, прем'єр-міністр Польщі:

Україна потребує не тільки фінансової та військової підтримки. Але і комплексної допомоги у плані експорту товарів та продуктів харчування. Ми підготували спеціальні шляхи солідарності, адже маємо надавати підтримку цим щедрим ініціативам України, покликаним допомогти державам Африки і близького Сходу. 

На установчому саміті Grain from Ukraine учасники зібрали близько 150-ти мільйонів доларів для підтримки нової ініціативи. 

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:

Ми вирішуємо питання економічне - за рахунок країн, які підтримують цю зернову ініціативу, це зерно, збіжжя буде закуповуватись в українських товаровиробників, які сьогодні переживають важкі часи, тому що сьогодні ціни на зернові культури всередині країни, хоч і експорт працює, не є такими ринковими, буде такою допомогою, аби вибрати те зерно перехідних залишків і нового врожаю, щоб забезпечити експорт.

Леонід Центило, керівник агрофірми:

Ми виживаєм за рахунок наявних виробничих запасів, які є з попередніх років, і можливістю брати ті доступні кредити, які на сьогодні є. І ті програми, які на сьогодні працюють, дозволяють аграріям залучати досить серйозні кредитні запозичення. Які дозволяють пережити зиму, відремонтувати техніку, закупити матеріали

Ніна Коломієць, кореспондентка:

Я зараз біля величезного поля, де вже крізь землю пробиваються паростки. Подивіться, воно - немов безкрайнє зелене море. Усе це - озима пшениця. Основа врожаю наступного року.

Аграрії сподіваються на відкриття нових шляхів для вивозу зерна й можливості продавати його за ринковими цінами. Інакше - доведеться скорочувати посівні площі й економити на добривах, а це напряму вплине на обсяг і якість нового врожаю.