100-річчя "Щедрика": чому легендарний твір є частиною боротьби за незалежність [ Редагувати ]

І насамкінець випуску ми повертаємося до 100-річчя "Щедрика". І далі - анонсований матеріал Ярини Марків про те, чи можна стверджувати, що українська культурна дипломатія почалася зі "Щедрика"? І чому поява геніального твору Леонтовича є частиною боротьби за незалежність? Усі відповіді та цікаві факти - далі.

Лише три звуки, які об'єднали світ. Мелодія, яка стала культовою. І справжнім символом Різдва. Американська Carol of the Bells? Ні. Український "Щедрик". 

Обрядова (народна) пісня віком у тисячоліття, коли ще Новий рік зустрічали в березні за перших ластівок - її на початку минулого століття оживив український маестро. П'ять редакцій: композитор Микола Леонтович двадцять років працював над музичним твором і створив геніальну гармонізацію "Щедрика". В грудні 1916-го на Різдво - пісня звучить на сцені вперше - у виконанні хору Київського університету. 

Олександр Тарасенко - хормейстер Національної опери України, голова Всеукраїнського хорового товариства ім. Миколи Леонтовича:

Леонтович був справжній геній, він був перфекціоністом і він не міг зупинитися на досягненому. Все ,що він робив,йому здавалося недосконалим. Якби Кошиць своїм характером і волею не взяв цю останню версію "Щедрика", не повіз її у світ, то, мені здається, що було би 12-а, 15-а версія. Але однозначно, що це справжня магія. І треба було,щоб талант Леонтовича цю магію почув у 3-х звуках. А помножений на генія, на талант Кошиця, цей твір ожив в руках Кошиця і в звуках капели.

Саме у виконанні Української Республіканської Капели за диригенства Олександра Кошиця - українська ластівочка через 5 років полетить в Америку. Та шалена популярність почалася з Європи. 

Тіна Пересунько, історикиня, засновниця ГО "Інститут Леонтовича":

У 19-му році цей хор виїжджає до Парижу і видають з 19-го по 21-й рік більше 2 сотень концертів у 45 містах, 10 країн західної Європи. Це Париж, Брюссель, Відень, Прага, Барселона, Варшава. Дуже багато культурних столиць - Лондон. І там "Щедрик" якраз стає культурною візитівкою України, хітом гастролей.

Та головною метою виходу "Щедрика" в світ була презентація України як незалежної держави, яку мріяв побудувати глава УНР Симон Петлюра. Хор Кошиця мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і показати світовій спільноті унікальну українську культуру.

Тіна Пересунько, історикиня, засновниця ГО "Інститут Леонтовича":

Для того, щоб через пісню показати, що ні, українці відрізняються від росіян, у нас інша мова, у нас не російська мова, в нас інша культура, у нас є колядки, і щедрівки, яким більше 1000 років, яких не було слів росіян і на той час.

Культурний тріумф - політична поразка: світові лідери так і не підтримали незалежності України. 1921 року УНР остаточно була окупована більшовицькою росією.

Батько "Щедрика" не дожив до заокеанського визнання - митця вбили чекісти. Але його "ластівочка" живе. У 1922-му році капела рушає в Америку.

Вячеслав Горшков, співзасновник ГО "Інститут Леонтовича":

Відразу, як капела прибула в Нью-Йорк, вони наступного дня почали працювати в студії, записали 8 платівок. Тобто це десь 15 пісень, якщо не помиляюся. Це було записано за декілька днів до прем'єри в Карнегі-Хол 5 жовтня. 

Тіна Пересунько, історикиня, засновниця ГО "Інститут Леонтовича":

А це лист Симона Петлюри, глави Української держави, головнокомандувача за півроку до американської прем'єри "Щедрика". Так от, що він писав, він Олександру Кошицю давав настанови, такі прохання і зазначав: коли у вас будуть інтерв'ювати, не замітно говоріть: українська музика, пісня, незалежна, своя, не похожа, своєрідна є частиною незалежної України.

Ба більше, виручені гроші за виступи хор віддавав, як і тепер - на потреби української армії. 160 доларів Кошиця з Америки надіслав Петлюрі на військо.

А далі успішні гастролі до 1924 року: 400 концертів у понад ста пʼятдесяти містах, блискучі рецензії, перші шпальти в пресі. Усередині 20-тих – "Щедрик" уже лунав на Бродвеї. І ще 12 років був відомий в Америці винятково як українська пісня про "ластівочку". 

А 1936-го - популярний американський композитор і диригент українського походження Петро Вільховський адаптував слова знаної щедрівки - і написав англійський текст. Так з'явилась різдвяна колядка - пісня дзвонів - Carol of the Bells. 

Її чуємо в улюблених голлівудських фільмах про Кевіна та Гаррі Потера. Вона звучить різними мовами світу - навіть японською. Її вистукували м'ячами баскетболісти NBA. Рок-версію зробила Metallica. Грали на екзотичному гангу. І ось сьогодні - через сто років "Щедрик" знову повернеться у Карнегі Гол.

Та все ж, він - наш: 

Олександр Тарасенко - хормейстер Національної опери України:

Те, що ми всі співаємо "Щедрика" - це наш святий обов'язок. Але немає жодного хормейстера, який би не знав наскільки це важко. Це перлинка, яка одночасно є і мініатюрою, і за своєю поліфонічної розробкою музичної є практично такою симфонією, втіленою в півтори хвилини.

І спеціально для "Інтера" у виконанні квартету митрополичого хору в Спасо-Преображенському соборі столиці вперше в цьому році… прозвучав "Щедрик".