Боєздатна армія та ефективна дипломатія: як захищає свій суверенітет Ізраїль? [ Редагувати ]
Ізраїль - країна, що фактично живе у стані війни від свого створення
Боєздатна армія та ефективна дипломатія. На ці дві складові робить ставку Ізраїль, коли йдеться про захист суверенітету. У стані війни країна живе фактично від моменту свого проголошення. Та якщо з армією та розвідкою, що вважаються одними з найсильніших у світі, все зрозуміло, - то про дипломатичні кроки ізраїльських політиків відомо значно менше.
На світових майданчиках Армію оборони постійно винуватять у надмірній жорстокості відносно палестинців. Але це не заважає Ізраїлю знаходити спільну мову із західними союзниками та водночас збирати навколо себе сусідів із арабського світу. Про мистецтво ізраїльської дипломатії розкаже Анна Басова.
За безпеку потрібно платити. За її відсутність - розплачуватись.
Вони мають Армію оборони "ЦАХАЛ", відомство розвідки й спеціальних завдань "Моссад" і пересувну систему протиповітряної оборони "Залізний купол". Усі вважаються одними з найефективніших у світі - кожна позиція у своїй категорії. Та не менш вагомими є дипломатичні спроби Ізраїлю на геополітичній арені. А надто, коли тиснуть зусібіч. Іноді - м'яко…
Франциск, Папа Римський:
Я з занепокоєнням спостерігаю, як уже кілька місяців поспіль зростають сутички й рівень насильства між Палестиною та Ізраїлем. У збройних нападах гинуть діти з обох боків. Щиро сподіваюся, що ізраїльська і палестинська влади нарешті розпочнуть діалог і вибудують взаємну довіру, без якої на Святій Землі ніколи не буде миру.
Та здебільшого - відкрито звинувачують на міжнародних майданчиках.
дмитро полянський, заступник посла росії в ООН:
Противоправные действия Израиля выходят за рамки Западного берега реки Иордан и Сектора Газа. Затрагивают соседние арабские страны с многочисленными эпизодами нарушений их суверенитета.
Союзники захищають Ізраїль із не меншою завзятістю. А дипломатія - балансує на межі.
Лінда Томас-Грінфілд, посол США в ООН:
Система ООН рясніє антиізраїльськими заявами - досить згадати численні резолюції, що мають на меті лише очорнити Ізраїль. Це аж ніяк не наближує ізраїльтян і палестинців до миру.
Балансувати на дипломатичному роздоріжжі Ізраїлю довелося і щодо війни в Україні. Від самого початку збройного вторгнення і офіційна влада, і більшість тамтешніх громадян - агресію засудили. До України великими партіями йшла ізраїльська гуманітарна допомога, а поранених бійців ЗСУ та вивезених з окупації цивільних приймають на лікування та реабілітацію. Але…
Бенні Ганц, міністр оборони Ізраїлю:
Ізраїль стоїть на боці українського народу і вітає політику Західного світу, який підтримує Україну. Однак я не бачу нашу країну постачальником зброї для ЗСУ - передусім, із регіональних міркувань безпеки.
Михайло Бродський, посол Ізраїлю в Україні:
Росія відіграє значну роль на Близькому Сході. І частина наших життєво важливих інтересів залежить від наших відносин із кремлем. Будь-який необережний крок з боку Ізраїлю може зашкодити цьому діалогу, що в свою чергу поставить під загрозу безпеку самого Ізраїлю.
Втім, і таку, здавалося б, впевнену позицію ледь не похитнули так звані дипломатичні таланти росіян. Ці перли лаврова - вже стали міжнародною ганьбою:
сергій лавров, міністр закордонних справ росії:
Я если правильно помню, по-моему, у Гитлера тоже была еврейская кровь. Это абсолютно ничего не значит, и мы уже давно слышали мудрый еврейский народ, который говорит, что самые ярые антисемиты - как правило, евреи.
Таку зухвалу заяву Ізраїль без уваги не залишив - і одразу ж викликав російського посла на килим. Загладити провину тоді спробував путін - особисто зателефонувавши прем'єру Нафталі Беннету й перепросивши за лавровські закиди.
Та коли перша хвиля обурення минула, кремль знову почав наводити мости з ворожими Ізраїлю країнами. У червні до Тегерана прилетів той таки - лавров.
А у липні - і сам путін. І це ще до початку масових поставок до росії іранських дронів-камікадзе.
Уже за місяць після цього рукостискання іранські дрони-шахеди, замасковані під російський бренд "герань", полетіли по Україні. Попри офіційний запит надати системи протиповітряної оборони тодішня ізраїльська влада Києву відмовила. Втім, за місяць уряд Яїра Лапіда став колишнім. І не останню роль у цьому, наголошують оглядачі, зіграла війна в Україні.
Беньямін Нетаньяху, лідер партії "Лікуд":
Ми захищаємо всіх від ісламських радикалів, а надто - іранського режиму. І я зроблю все, щоб Тегеран не отримав ядерну зброю. Навіть якщо доведеться вступати у відкритий конфлікт із чинною іранською владою.
Саме на посиленні радикальної риторики Нетаньяху вдалося повернутися до влади, вважають аналітики. Адже за результатами вересневого опитування - на замовлення Інституту зовнішньої та регіональної політики Мітвім - за зближення з росією виступають лише 2% ізраїльтян. Тоді як всебічну підтримку України схвалили б 28%.
Йоханан Плеснер, президент Інституту демократії Ізраїлю:
Для ізраїльтян питання безпеки пріоритетне на порядку денному. Попередній же уряд громадськість вважає недостатньо жорстким.
Та не Україною єдиною. Після 12-річної перерви Ізраїль повністю відновив дипломатичні відносини з Туреччиною. У 2010-му турецька флотилія свободи намагалася прорвати морську блокаду Сектору Гази - але її спинив ізраїльський спецназ.
У вересні цього року турецький військовий корабель уперше за 12 років пришвартувався в ізраїльській Хайфі - в рамках морських навчань НАТО.
А в жовтні в Анкарі приземлився літак міністра оборони Ізраїлю. Після контактів на найвищому рівні сторони домовляються - повертають одне одному послів і консулів.
Ще одну дипломатичну перемогу, як називають її незалежні оглядачі, Ізраїль здобув у затяжних суперечках із Ліваном. Технічно країни все ще перебувають у стані війни. Та за посередництва Сполучених Штатів сторони погодили демаркацію кордонів у Середземному морі. Документи підписували окремо…
…а потому обмінялися копіями в окремих залах штаб-квартири оперативної групи ООН у ліванському місті Накура.
Ізраїль - країна, що фактично живе у стані війни від свого створення. Вибороти право на своє існування - попри потужний тиск арабського світу - маленька країна зуміла передусім завдяки військовій міці. Яку відтоді нарощує - але водночас грає на випередження на дипломатичному фронті.
За безпеку потрібно платити. За її відсутність - розплачуватись.
