Громадська оборона: яку роль виконувала армія волонтерів Великої Британії і в якому стані перебуває нині [ Редагувати ]

Цю ефірну годину марафону розпочинаємо з циклу програм про те, як влаштована громадська оборона у різних країнах світу. Цього разу поговоримо про приклад Великої Британії. Це країна, для якої армія волонтерів - явище не нове. У розпал Другої Світової війни в Британії майже два мільйона добровольців допомагали боротися з наслідками бомбувань. Їх усіх об'єднувала робота на службу цивільної оборони. 

Яку роль вона виконувала і у якому стані перебуває нині - розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька

Приєднуйся до цивільної оборони зараз - такі заклики були масовими напередодні Другої світової. У Великій Британії зробили ставку на армію волонтерів. Людей закликали проходити спеціальне навчання, щоби допомагати в своїх районах у разі необхідності. 

Кейт Клементс, кураторка виставки про Другу світову війну в Імперському воєнному музеї:

У них була дуже важлива роль, бо вони були такою собі першою ланкою в ланцюжку людей, яких залучають для допомоги тим, які зазнали повітряних бомбардувань. Це вони визначали, які служби необхідні і викликали пожежні бригади, рятувальників чи бригади швидкої допомоги. Вони були першою точкою контакту для багатьох. 

Скільки б тренувань не проводили, інспектор не зможе працювати ефективно без повноцінного детального знання території, за яку він відповідає. Від вас вимагається знати найкоротші шляхи від однієї точки до іншої, могти знайти дорогу вдень чи вночі, не зважаючи на руйнування після атаки.

Першу таку цивільну організацію заснували за чотири роки до початку війни. Це була національна служба протиповітряних атак. Її члени, яких називали інспекторами, знали як поводитися одразу після бомбардувань - вміли розрізнити боєприпаси і навіть позбутися їх.

Кейт Клементс, кураторка виставки про Другу світову війну в Імперському воєнному музеї:

Отже у них всіх були такі лопати для витягування бомб, щоби швидко їх забирати. Це насамперед стосувалося запальних бомб, які викликали пожежі. Ось, бачите, на очах у них захисні окуляри, шолом на голові, щоб оберігати від уламків, які можуть впасти зверху, а у рюкзаці у них були протигази, вони були дещо кращими за ті, які роздавали людям, бо інспектори були у значно ризикованіших обставинах. У той час Британія дуже переживала щодо атак отруйним газом, тому мільйони протигазів роздали людям.

І хоча роботу цієї служби організувало Міністерство внутрішніх справ, це була абсолютно добровільна організація. І за винятком кількох керівних посад - більшість її членів працювала безоплатно. Загалом за час війни до цивільної оборони записалися майже 2 мільйони добровольців. 

Кейт Клементс, кураторка виставки про Другу світову війну в Імперському воєнному музеї:

Ці люди не спали всю ніч, часто допомагаючи під час повітряних атак, а потім йшли на роботу з 9 до 5, отже це було дуже виснажливо для них у цей виснажливий час. 

Поруч з інспекторами протиповітряної служби працювали волонтери інших служб, як то пожежної чи рятувальної. Вони допомагали з евакуацією людей, надавали першу медичну допомогу, розчищали завали, шукали домашніх тварин та підбирали місця для тимчасового прихистку.

Кейт Клементс, кураторка виставки про Другу світову війну в Імперському воєнному музеї:

Ось це уніформа Жіночої волонтерської служби. У 1941-му вона мала один мільйон членкинь. Вони допомагали людям, будинки яких розбомбили, доглядали за ними у центрах відпочинку, надавали їжу, притулок, тепло і просто-напросто увагу і запевнення, що все буде добре.

Вони демонструють, що дух цієї країни навіть під бомбардуванням бліцу непохитний.

Однозначно було розуміння, що твоя країна під загрозою, і всі мусять згуртуватися, і кожен мусить зробити все можливе, щоби допомогти, і багато таки докладали максимальних зусиль, щоби уникнути ще гірших наслідків бліцу.

Робота добровольців була дуже ризикованою. І близько 200 тисяч членів цивільної оборони загинули під час виконання своїх обов'язків. 

Кейт Клементс, кураторка виставки про Другу світову війну в Імперському воєнному музеї:

Це було життєво необхідно на той момент, і якби Британія не організувала громадську оборону так рано, то наслідки повітряних рейдів бліцу були би ще страшніші.

Цивільна оборона у Британії проіснувала до 1969-го. Тоді її розформували. Щоправда, зараз в країні існує волонтерська організація, яка хоче відтворити успіх історичної попередниці.

Колін Гамсфорт, голова Об'єднаного корпусу цивільної допомоги Великої Британії:

Реальність така, що ніхто не знає, що принесе завтра. Навіть тут ми можемо опинитися у ситуації, коли закладена бомба терористами чи навіть прилетять ракети від іноземної сили, цього ніхто не знає. Отже, що ми намагаємося зробити - це підготуватися до всього.

Пан Гамсфорт - сам колишній вояк. Каже, служба цивільної оборони не менш важлива і у мирний час. Бо волонтери можуть допомагати за будь-яких надзвичайних ситуацій, зокрема і стихійних лих. 

Колін Гамсфорт, голова Об'єднаного корпусу цивільної допомоги Великої Британії:

Усі наші люди мають широкі загальні навички, вони приїдуть на місце інциденту і зможуть допомагати усім екстреним службам. Чи то встановити кордон, чи надати медичну допомогу, чи у випадку вогню - матимуть знання як допомагати пожежним бригадам, особливо у випадку лісових пожеж.

Пан Гамсфорт вважає, що і в Україні ще не запізно створити службу цивільної оборони. Бо вона зможе сильно розвантажити державні відомства. 

Колін Гамсфорт, голова Об'єднаного корпусу цивільної допомоги Великої Британії:

Ніколи не може бути запізно підготуватися справлятися з надзвичайними ситаціями. Якщо думати, що вже запізно, то скільки ще життів може бути втрачено. Це також і спосіб підтримувати бойовий дух в людей. Є дуже багато тих, хто не хоче приєднуватися до вояків на передовій з різних причин, але це не означає, шо вони не хотіли б бути частиною громадської організації, яка допомагає людям вижити. Певною мірою на це потрібно дивитися як на спосіб полегшити тиск на Збройні сили, щоби вони займалися тим, що найважливіше.

Попри безцінну допомогу волонтерів під час Другої світової, нині десятки країн світу обігнали Велику Британію в плані цивільної оборони. Німеччина, Ірландія, Франція, Італія, Польща та багато інших - мають потужний корпус добровольців, в лавах яких зачасту і військові ветерани.

Важливість цивільної оборони підкреслюють і в НАТО. І йдеться не обов'язково про підготовку до війни, а про будь-які надзвичайні ситуації - стихійні лиха чи техногенні катастрофи. Хоча загального підходу до організації цивільної оборони в альянсу все ж немає, її необхідність та масштаби визначає кожна окрема країна.