Зміна епох: як війна вплинула на стосунки України та Німеччини [ Редагувати ]
Повномасштабний напад росії на Україну став поворотним моментом для Німеччини.
Цайтвенде - у перекладі "зміна епох" або "перелом". Саме це поняття товариство німецької мови обрало словом 2022 року у Німеччині. Після повномасштабного нападу росії на Україну цей термін вжив канцлер Олаф Шольц, щоб оголосити кардинальний розворот у безпековій політиці країни. Як війна змінила Німеччину і її відносини з Україною - Тетяна Логунова розкаже.
Тетяна Логунова, кореспондентка:
2022-й рік Київ та Берлін зустрічали… з присмаком невизначеності. У Німеччині щойно змінився канцлер і замість Ангели Меркель, яка керувала країною шістнадцять років, до влади прийшов соціал-демократ Олаф Шольц. Тож в українських владних кабінетах аналізували, прогнозували і задавалися питанням - чого чекати від нового лідера? Особливо на фоні стягування росією військ до кордону з Україною.
Середина лютого - перша офіційна зустріч Олафа Шольца та Володимира Зеленського. 14-го лютого - за десять днів до повномасштабного нападу росії на Україну - німецький канцлер прилітає до Києва. Кадри візиту, наче з минулого життя - аеропорт "Бориспіль", довоєнна мирна столиця, Володимир Зеленський зустрічає гостя не в куртці кольору хакі, а в темному діловому костюмі. Шольц ще сподівається, що путін схаменеться…
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Для Німеччини суверенітет і територіальна цілісність України не підлягають жодному обговоренню. Ми очікуємо від росії чітких кроків з деескалації напруги. Подальша військова агресія проти України матиме серйозні політичні, економічні та геостратегічні наслідки для москви.
Аналогічні погрози на адресу кремля лунали і через кілька днів після цієї зустрічі. В Мюнхені, на міжнародній конференції з питань безпеки.
Урсула фон дер Ляєн, очільниця Єврокомісії:
Світ спостерігає за найбільшим нарощуванням військ на європейській землі з найтемніших днів Холодної Війни. Події цих днів можуть змінити весь міжнародний порядок.
Камала Гарріс, віцепрезидентка США:
Якщо Росія піде на подальше вторгнення в Україну, США разом із союзниками і партнерами запровадять безпрецедентні економічні санкції.
Російська делегація тоді до Мюнхена не прилетіла - відмовилася від участі в останню хвилину. Україну представляв президент Зеленський. Він виступив із промовою, яку почав так.
Володимир Зеленський, президент України:
Україна хоче миру. Європа хоче миру. Світ каже, що не хоче воювати. А Росія, що не хоче нападати. Хтось із нас бреше.
Хто бреше - світ побачив уже за кілька днів...
Повномасштабний напад росії на Україну став поворотним моментом для Німеччини. Шокований офіційний Берлін кардинально змінив свою позицію щодо питань, які, здавалося, навіть не підлягають обговоренню. Так, наприклад, було ухвалено рішення надати військову допомогу Україні.
Про розворот на 180 градусів німцям повідомив канцлер. Через кілька днів після нападу росії Олаф Шольц скликав екстрене засідання парламенту.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Нова реальність вимагає від нас чітких відповідей. І ми їх дали. Напередодні ввечері ми вирішили, що Німеччина постачатиме Україні зброю для захисту країни.
Відтоді німці передали Україні зброї, військової техніки та обладнання на суму… понад два мільярди євро. Повний перелік наданої допомоги можна знайти на офіційному сайті німецького уряду, він оновлюється щотижня. Згадаємо тільки найважливіші позиції.
Отже, німці відправили українському війську зенітні самохідні артилерійські установки "Гепард", системи залпового вогню MARS, бронеавтомобілі Dingo, гаубиці 2000, тисячі снарядів та гранат і надсучасний комплекс протиповітряної оборони IRIS -T, якого ще навіть немає на озброєнні Бундесверу.
Володимир Зеленський, президент України:
Я подякував Німеччині за надання сучасної системи протиповітряної оборони IRIS-T. Вона дуже добре показала себе у захисті нашого неба, порятунку наших людей. Сьогодні це пріоритет. Сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо отримати ще кілька відповідних систем.
Трохи запізно, але почули німці і застереження щодо небезпеки енергетичної залежності від росії. Після повномасштабного вторгнення офіційний Берлін спершу призупинив, а потім і назавжди відмовився від проекту "Північний Потік-2" - газогону, проти будівництва якого послідовно виступала Україна.
Наразі не працюють обидва "Північні потоки", Німеччина не отримує газу з росії і не планує закуповувати його в майбутньому. Хоча й була найбільшим імпортером російського палива в ЄС. За рік німці переорієнтувалися на інших постачальників і побудували інфраструктуру. Так, наприклад, кілька тижнів тому у містечку Вільгельмсгафен відкрили перший термінал для прийому скрапленого газу.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Ми не дамо себе шантажувати. Один танкер привозить стільки палива, щоб протягом року забезпечувати газом 50 тисяч домогосподарств. Відтепер тут, у Вільгельмсгафені, зможуть швартуватися багато суден, які забезпечуватимуть газом сотні тисяч родин та компаній. І ми піклуємося не тільки про себе. Ми несемо відповідальність за наших європейських сусідів, які не мають узбережжя, але економіка яких дуже тісно пов'язана з нашою.
А ще консервативні німці змінили свою багаторічну скептичну позицію щодо європейської перспективи нашої держави. Олаф Шольц підтримав надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Про це канцлер заявив у червні, в Києві, коли приїхав разом із французьким президентом та італійським прем'єром.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Україна належить до європейської родини. І віхою на її шляху до ЄС було б отримання статусу кандидата. Німеччина виступає за позитивне рішення щодо України.
Далі - більше. Восени на масштабній міжнародній конференції з відбудови, яку проводила Німеччина, Шольц закликав інвестувати в нашу державу. Як у майбутнього члена ЄС, яким Україна неодмінно стане.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Відродження, реконструкція та модернізація України справді будуть викликом для поколінь. Викликом, який вимагатиме спільних зусиль усього міжнародного співтовариства. Але, якщо ми все зробимо правильно, цей виклик стане і шансом для поколінь.
Не минув 2022-ий і без історичного прориву. Німеччина після довгих вагань нарешті визнала Голодомор геноцидом українського народу. За це проголосували депутати всіх демократичних партій Бундестагу.
Олексій Макеєв, посол України в Німеччині:
Це дуже важлива подія для нас усіх. Я подякував багатьом депутатам Бундестагу, які підходили до мене і поздоровляли мене. Але я вдячний не тільки депутатам Бундестагу. Я страшенно вдячний вам, всій українській громаді, за те, що протягом всіх цих років ви боролися, ви переконували, ви вимагали.
Українська громада Німеччини у 2022 році стала більшою. Після початку повномасштабної війни країна прихистила понад мільйон біженців з України. І продовжує приймати людей.
Яким буде 2023-ий у відносинах між Україною та Німеччиною - вже проанонсував канцлер Німеччини Олаф Шольц. У своєму новорічному зверненні, більшу частину якого присвятив війні в Україні. Шольц пообіцяв - Берлін буде підтримувати українців, скільки буде потрібно.
Політично, фінансово і, найголовніше, військово. У Києві, в свою чергу, готуються вже на початку року отримати від Берліна ще кілька систем ППО "IRIS-T", які захищатимуть нашу країну від російських ракет. І сподіваються, що німці нарешті погодяться на поставки броні - бойових танків "Леопард" та БМП "Мардер". До речі, представники кількох німецьких партій заявили, що порушать це питання в парламенті одразу після зимових канікул.
