Нескорений Бахмут: чому росіяни так завзято намагаються захопити місто [ Редагувати ]
Бахмут для росіян - це не тільки про війну. Влада, гроші, вплив...
Чому росіяни так затято намагаються взяти Бахмут? Пропагандисти щодня говорять про це місто. (Щоправда, і брали вони його вже разів 20). Богдан Вербицький зʼясував, що Бахмут для росіян важливий не тільки з військової та репутаційної точки зору! А й з меркантильної! Що саме так вабить головного вагнерівця - пригожина, що він готовий засипати околиці міста трупами своїх найманців? І яким було це місто до того, як стало фортецею? Про все - в матеріалі.
Про це місто замало сказати "у всіх на вустах".... Ні. Бо Бахмут - це більше, ніж просто місто. Це - фортеця. Це - символ.
Петро Кузик, командир батальйону "Свобода":
Оборона стоїть, Бахмут стоїть, Бахмут український, ворог несе величезні втрати.
І варто визнати - для них, тобто для росіян, це теж символ. Псевдоперемог і своєї... неспроможності.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
Це в них як ідея "фікс", яка почалася ще з пропагандистських наративів.
Бахмут для росіян - це не тільки про війну. Влада, гроші, вплив... Давайте розберемося: чому росіяни так вчепилися за місто? До чого тут гіпс і сіль? І яким Бахмут був до війни...
Сергій Вендін, журналіст:
Там копалень ще вистачить на багато десятків років.
Про місто, до повномасштабного вторгнення я вирішив поговорити зі своїм колегою - журналістом Сергієм Вендіним. Бахмут - його батьківщина.
Сергій Вендін, журналіст:
Історично, взагалі, Бахмут - це навіть не стільки промислове місто, скільки купечицьке.
Хоча і робочих місць у Бахмуті вистачало. У місті - було кілька підприємств. Одне з найбільших - завод з обробки кольорових металів.
Сергій Вендін, журналіст:
Ще у 90-ті роки він постачав мідну трубку, з якої карбували 25 та 50 копійок Нацбанком.
Покладів кольорових металів біля міста - нема. Але саме Бахмут забезпечував іншою сировиною підприємства.
Сергій Вендін, журнасліст:
Якраз на гіпсократонному заводі їх навіть було два. Один неподалік Бахмуту, а інший у Соледарі. І там були одні з найвищих зарплат у місті. Воно знаходиться на Східній околиці, яку і намагаються захопити вагнерівці. Інша знаходиться по дорозі на Бахмут з боку Констянтинівки.
А там - великі поклади гіпсу! До того ж поруч - Соледар (із відомими соляними шахтами). На автівці від Бахмута - це якихось 20 хвилин.
Сергій Вендін, журналіст:
Там копалень ще вистачить на багато десятків років. Тобто, закордонні інвестори не прийшли б на видобуток, який там був на 3-4, ну окей, десятиліття. Вони прийшли так, щоб працювати 20-30 років.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:
Поклади тієї ж солі, я думаю, що він розраховує і думає, що це може бути доволі непогано. Буде продавати в Росію, чи може в Білорусь, чи може в Абхазію. Чи там в Північну Корею.
Він - це пригожин. Керівник приватної військової компанії "Вагнер". І за даними, які озвучили в Білому домі, він так старається узяти Бахмут не лише, щоб потішити бункерного діда. Але й користі заради.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:
Пригожинці захопили кілька підприємств на окупованих територіях, зокрема на Луганщині, на яких вони виготовляють ось ці "зуби дракона", а потім в три дорога продають. Це спосіб заробітку.
А от в Бахмуті одного із наближених до путіна персонажів приваблюють копалини.
Ми давно вже знаємо все про нього. А як щодо тих, хто навколо? Чиновники, політики, військові... чи мають всі ці люди хоча б право на голос в кремлі.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Про нього я тоді взагалі не згадував. євген пригожин - тоді, як то кажуть, не сильно відсвічував. Підконтрольна йому ПВК "Вагнер" вже воювала, звісно, але не такими ресурсами. Хоча вже влітку, приватну військову компанію - збільшили. Як і вплив пригожина. Кажуть, до влади рветься. І бажання в нього так багато, що аж взяттям Бахмуту керує.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:
Ну… ви бачите, як пригожин себе веде? Пригожина ще рік тому ніхто не чув і не бачив. Якщо пригожина ще рік тому запитати про ПВК "Вагнер", були б різні відповіді, тільки не твердження, що він має до них стосунок. І його компанія "Конкорд" фактично те саме робила. Зараз, фактично, він цим пишається.
Це пригожин вітає із Новим роком зеків, яких він мобілізував із в'язниці. І вони йому за це, звісно, вдячні.
Хотели вам спасибо большое сказать за такой шанс. То, что дали нам новую жизнь начать.
Хлопці, та не поспішайте висновками щодо нового життя. Ось, подивіться - ваші побратими. Біля Бахмута...
Петро Кузик, командир батальйону "Свобода":
Та кількість, яку вони втрачають на нашому напрямку, вона… не піддається здоровому глузду. Посадки завалені трупами окупанта, посадки, поля, лобові атаки. Я бачив, як вони використовують зеків, просто для того, щоб розмінувати загороджені позиції. Ну так, в лобову пускали.
Молодцы парни. Вы, как говорится, не подвели.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
Бахмут став ідею "фікс" для самого пригожина. Який бачить, що захоплення цього міста може якось підвищити, збільшити його статус в пулі, біля президента.
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:
Йому потрібні дивіденти на тлі конфлікту його з міністерством оборони. І він повинен продемонструвати, що вагнерівці на щось здатні. Відтак, треба захопити Бахмут. Це стало б найкращою демонстрацією.
Та окрім можливих меркантильних мотивів, політичних амбіцій є ще й репутаційний момент. Пропагандисти разом із міноборони рф уже стільки раз брали Бахмут, що вже просто перед своїм глибинним народом незручно!
Кадры сегодня появлялись, кстати тоже чеченские бойцы на фоне таблицы Бахмут. Бахмут, в принципе, планомерно зачищается, берётся под контроль наших подразделений.
А ще росіяни - і той самий пригожин - добре розуміють військову цінність Бахмута. По-перше - це велике місто в Донецькій області, по-друге - це логістичний транспортний вузол.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
Дуже важливий. Бахмут відіграє важливу роль для окупантів при здійсненні наступальних дій в напрямку Словʼянську та Краматорську. По-друге, це відіграє також в комбінації з Авдіївкою та Вугледаром. Якщо відкрити та поєднати усі ці три міста однією лінією, то вони відіграють важливу роль в утворенні буфера безпеки для окупантів.
Але взяти його штурмом - не виходить. Тому місто рівняють із землею артилерією.
Та якби росіяни його не калічили, свій рідний Бахмут - Сергій впізнає... В кожному фото, і в кожному кадрі...
Сергій Вендін, журналіст:
Всі місця. Навіть там, де беруть дуже такі крупні плани, деякі будинки згадую по цеглинкам.
І щоразу Сергій намагається побачити свій дім...
Останній раз, коли я його бачив, в мене були вибиті вікна.
