Leopard 2: як поставка сучасних панцирників може змінити хід війни? [ Редагувати ]

Зброя перемоги. Танки, які так необхідні Україні для контрнаступу. Вже завтра у Німеччині відбудеться засідання "Рамштайну-8". На ньому, обговорять передачу нашій країні військової техніки. Ймовірно, про поставки танків Leopard 2 оголосить й німецька сторона, яка досі вагалася це зробити.

Чому для українського фронту так важлива танкова зброя? І як поставка сучасних панцирників може змінити хід війни? Мій колега Руслан Смєщук розпитував у бійців на фронті.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Ця війна розвіяла багато стереотипів, в тому числі стереотип про танки. Про те що танки не потрібні, їх час вже закінчився. Насправді як показала практика - танк це чудова зброя. І зброя головного калібру і зброя підтримки. Тому зараз ми їдемо до танкістів, які приймають участь в обороні Бахмута і часто на собі просто, вивозять, витягують цю оборону.

Бахмутський плацдарм, танкісти висуваються на вогневий рубіж. Зараз - за планом знищення стаціонарних цілей, в яких ховаються російські піхотинці. Тож цей танк тут зараз - така собі сильно броньована самохідка. Б'є по ворогу із закритої позиції, не показуючи себе.

Після відпрацювання по координатах - зміна позиції. Швидкість, постійна зміна дислокації й маскування - це головні засади виживання танка та екіпажу. Вдалині у тумані на обрії можна побачити фронт. Постійні вибухи і стрілянина - так зараз він виглядає під Бахмутом. Танкісти, вже перемістившись на іншу позицію, розповідають. Що коли ти в бою - не так нервово, як перед чи після зіткнення.

Ну там адреналін грає - не є так страшно, а коли ще попадаешь, то адреналін… - А яке відчуття? - Ну хочеш ще раз попасти, і ще - знищити ворога.

Ці чоловіки брали участь у танкових дуелях, у штурмах і проривах російської оборони. І вони вижили, а їхні вороги ні. А все тому, що кожний екіпаж - як родина. Це ще одна запорука виживання.

Позивний "Маза", військовослужбовець Збройних сил України:

Саме головне - щоб вижити і працювати нормально, отак, як в мене. В мене дуже гарний єкіпаж. Навідник і механік. Ми вже разом працюємо три місяці. Наразі, і так буде і далі, і все буде добре, і все буде Україна.

Більше ніж про ворога, танкісти говорять про машини. Чесно розповідають - танки старенькі, часто ламаються, їх потрібно постійно лагодити. А це забирає багато сил і впливає на боєздатність.

Богдан, військовослужбовець Збройних сил України:

Технічний стан треба підтримувати. Адже танки виходять з ладу, двигун, трансмісія. Потрібно постійно підтримувати, ремонтувати. Заряджальна система, гармата - їх треба в стані підтримувати.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Важче коли затримка є в наших танках старих. Буває можно швидко їх усунути, а буває треба відкатуватись назад і тоді, усувати проблему. Бо бій не може вести із затримкою…оце саме важче я думаю.

А ще погода. На Донбасі були сильні морози - але знову плюс, йдуть дощі і земля відмерзає - перетворюючись на таке багно, де навіть танки в'язнуть. У прямому сенсі.

Василь, військовослужбовець Збройних сил України:

Болото… Буває таке, що машина може сісти - і сама вже не витягнутися. І тому треба ще один танчик, а буває таке, щоб під обстрілами забираешь, тому що він сів в болоті…і це важко.

Ці чоловіки сподіваються, що трохи легше стане, коли на озброєння у ЗСУ почне надходити західна сучасна броня.

Богдан, військовослужбовець Збройних сил України:

Я не бачу тут проблеми освоювати західні взірці танків. Я думаю, там не так все складно, звичайно є свої певні нюанси, але я думаю наші єкіпажі справляться з тим на "відмінно".

А Василь взагалі, на гроші готовий закластися, що за кілька тижнів зуміє опанувати західний танк.

"Челенджер" другий, думаю за півмісяця адаптуюсь, якщо не швидше. - За півмісяця? - Так і "Леопард". Головне - мати бажання, і вчитися, і вчитися. Для мене - це не проблема.

Але то справа майбутнього. А зараз ворог постійно тисне на цю ділянку фронту. Безкінечні піхотні штурми, обстріли й бомбардування. І оборонятися доводиться тією зброєю, яка є тут і зараз.