День з життя екіпажу підрозділу "Білий янгол": як це – евакуювати людей з-під обстрілів [ Редагувати ]
Тих, кого знаходять, поліцейські вмовляють виїхати разом із ними.
Росіяни брешуть про успішний наступ, насправді ж - зазнають колосальних втрат під Вугледаром. Зокрема, протягом минулого тижня українські сили оборони знищили на цьому напрямку 130 одиниць російської техніки. При цьому ворог не зраджує тактиці "випаленої землі" - місто на Донеччині знищує до цеглини.
Люди, які ховаються по підвалах, розповідають, що загарбники їх не лише обстрілюють, а й труять газом. Проте навіть за таких умов виїжджати готові не всі.
Це відео записав російський окупант, ідучи на штурм наших позицій під Вугледаром. Він шокований, - розбитою технікою та тілами його співвітчизників буквально всіяні поля перед незламним українським містом. Та попри це атаки російських військ не припиняються.
А це вже сусіднє Курахове. Звідси до палаючого Вугледару не більше двадцяти кілометрів. Екіпаж поліцейських "Білий Янгол" вирушає туди на евакуацію місцевих жителів. На відміну від окупантів, настрій у цих хлопців бойовий…
До вторгнення Василь не палив, а зараз не випускає з рук електронної цигарки. Каже, цю погану звичку покине одразу після Перемоги. Зараз він палить, аби придавити біль - рідні його серцю місця росіяни перетворили на пустку.
Василь Піпа - член екіпажу "Білий янгол":
Це рідне моє село - Богоявленка, раніше називалось Добровілля. В мого діда хата розбита, рідного мого, в якій виріс я фактично.
Чим ближче до Вугледару, тим більше на дорозі бронетехніки і тим гучнішими стають звуки розривів. Місто під цілодобовим обстрілом росіян і на перший погляд здається абсолютно порожнім.
Станіслав Кухарчук – кореспондент:
Ну як бачите, від Вугледару, як і від більшості міст Донбасу, - нічого не залишилось. Скрізь руїна, обстріли і жодної вцілілої будівлі.
Коли і куди прилетить - тут ніхто не знає, звуки війни тут не змовкають ні на хвилину. Попри обстріли на обличчі цієї жінки вираз абсолютного спокою - вона ходить розтрощеними артилерією дворами і навіть не пригинається. Поліцейські пропонують їй евакуюватись …та марно - вона не в собі.
Поведінка цієї жінки шокує, але не дивує - витримати цей жах не у кожного вистачить сил. Під масованими обстрілами жителі Вугледару живуть ще з літа. Основна частина жителів - ховається у підвалах і знайти їх вкрай складно…
Тих, кого знаходять, поліцейські вмовляють виїхати разом із ними. В цьому підвалі знайшли прихисток десяток місцевих пенсіонерів. Їхнє житло вже давно зруйноване, вони бояться виходити на вулицю, але і виїжджати з міста не хочуть.
В підвалі цього будинку мешкає родина місцевого священника УПЦ - мати, батько, дві доньки і неповнолітній син. Якщо дорослим поліція лише може рекомендувати покинути прифронтове місто, то вивезти з-під обстрілів хлопця - це законний обов'язок правоохоронця. Щоправда, тут дуже цьому раді.
Син священика - останній неповнолітній, який залишався в Вугледарі. І поліцейськими таки вдалось вмовити його евакуюватись з міста. По-іншому ніяк, каже Василь. І так працювати правоохоронцям доводиться із кожним жителем…
Василь Піпа - член екіпажу "Білий Янгол":
А як по-іншому? Якщо ми 10 разів сюди приїдемо і 10 раз побалакаємо з ними, може зерно сумніву і посіємо в них, розумієте?
Разом з хлопцем виїхати погодилася і вся його родина, з собою забрали навіть кота і безліч речей. Та дорогою до Курахово своєю позицією сім'я священика просто ошелешила… Мовляв, вивезли їх примусом.
Та попри свій світогляд та переконання - вони громадяни України, кажуть поліцейські. Тому вберегти їхні життя - це обов'язок, який хлопці виконуватимуть до кінця.
