Села Миколаївщини досі оговтуються від тимчасової окупації: історія чоловіка, який разом з однодумцями коригував вогонь по окупантах [ Редагувати ]
Ще в березні оселю Олександра знищили окупанти.
Села Миколаївщини досі оговтуються від тимчасової окупації російських військ і до нині вони схожі на привидів. Сліди росіян - на будівлях, полях і у лісосмугах, та у памʼяті місцевих жителів, що вистояли. А ще й під носом у ворога допомогали ЗСУ. Наступна наша історія про селянина, який разом з однодумцями коригував вогонь по окупантах. Наталія Сінченко продовжить.
Наталя Сінченко, кореспондентка:
Знищена побутова техніка – як нагадування, що тут вирувало життя, люди мріяли про щасливе майбутнє, допоки російські війська не намагалися увійти у село.
Олександр мешкав в одному із сіл на Миколаївщині. Чоловік приїхав до свого зруйнованого будинку - забрати речі, які тут залишились.
Нова стиралка, ну кредит же платим, воно де вона, там ванна туалети були.
Ще в березні оселю Олександра знищили окупанти. Він розуміє, що дивом тоді врятував сім'ю.
Олександр, місцевий житель:
Сестра, муж її і двоє дітей. Данька з Дахой. А тут мої : Юля, Наташа і я.. Нас, що там, що в подвалі достало б, потому, что у нас там девченки там вглубь сиділи, а ми із зятем на дверях сиділи, тоесть без варіантів.
З перших днів війни чоловік допомагав нашим ЗСУ. З командою однодумців він організув коригування вогню по окупантах.
Олександр:
У мене 4 камери. Вони ще з війни настроєні на ту сторону, з якої вони заходили. Там Украинка, там Шевченково, та Чорна Лощина, там Правдино, Херсонська область, Киров, Станіслав, Олександровку. Із пацанами знакомі. Друг з другом на связи. Там позвонили, що там колона заходе, там колона заходе. Начали розбиватися, щоб не запустити їх у село. У нас 156 одиниць, тока як Балабановку накрили, зайшли. І 156-76 вийшло оттуда. То наша артилерія накрила. Ми давали координати, ми по дві точки скидували, де вони тормозили.
Олександр показує результати роботи їхньої команди.
Олександр - місцевий житель:
8 вертальотов заходило. 2 полностью розрядилися, ну це на моїх глазах, те, що я бачив. Одне крило, друге крило випустив, випустив ці красні ловушки, чи як ще вони називаються, на разворот и ушел.
Тоді більшість мешканців вирішила - час виїжджати.
Богдан - місцевий житель:
Ми не могли проїхати по дорозі. Осколки, скло, шифер все, що тільки можна було, все було на землі. Люди були в шоці. Вони не думали, що таке буде, що так будуть накривати село з мирним населенням, де куча дітей, всі сиділи по підвалах, по містах теж було неспокійно. І вони просто почали утюжить наше село, всим чим могли. І авіацієй, і артилерією, і міномет і все.
Тоді ж Будинок Олександра і було знищено прямим влучання з РСЗО. На подвір'ї чоловіка знайшли 4 снаряди
Олександр - мешканець Миколаївської області:
Ось, де вона, радость, касетка. Три забрали, одна осталась. Ну а тут, Бог його знає скільки тут ще летіло.
Проте Олександр вже планує, як відновлюватиме житло. Головне - Перемога України та щоб знову повернулася сім'я.
Олександр - місцевий житель:
Да, ось тут де розваляєм веранду, перенесу, больше сделаю. Якось так... Отстроимся, построимся. Семью главное надо.
