На фасаді Королівської опери Бельгії розмістили банер з драмтеатром Маріуполя [ Редагувати ]

Королівський театр Бельгії розмістив на фасаді своєї будівлі зображення зруйнованого драмтеатру Маріуполя. Піти на такий крок керівництво театру спонукали українські активісти.

Що цьому передувало і про що не знало керівництво театру? Розкаже Олена Абрамович.

Театр Ля Монне - Королівська опера Бельгії. Сьогодні на його фасаді банери з фото зруйнованого драмтеатру Маріуполя та промовисті "листівки з України" із нагадуванням про інші культурні заклади, які постраждали від російських бомбардувань. Та ще кілька місяців тому на їх місці були афіші "Пікової дами", "Євгенія Онєгіна", та іншої російської опери.

Про російський репертуар, як родзинку сезону 2022-23 театр Ля Моне оголосив після повномасштабного вторгнення росії в Україну. В офіційному пресрелізі опера аргументувала такий вибір, прирівнявши російську війну з... виходом Великобританії з ЄС.

Пітер де Калуве, генеральний директор Королівського театру Ла Монне:

Як і два роки тому, коли в розпал Brexit ми виявили, що представляємо дуже британський оперний сезон, зараз ми пропонуємо абсолютно незапланований сезон 2022-23, у якому помітне місце присвячене російським творам.

Чому зараз не час для російської культури пояснювати керівництву опери взялися українські активісти. Яна Бровдій - волонтерка громадської організації Promote Ukraine - вирішила залучити до цього самих бельгійців з культурних кіл. Аби вони написали відкритого листа. Каже, одразу отримала чимало застережень - ніхто на це не піде.

Яна Бровдій, представниця громадської організації Promote Ukraine:

Ми, звичайно, шукали людину, яка дуже добре розуміє бельгійське культурне середовище. Але так як ця бульбашка - вона досить мала, а королівський театр є дуже важливою інституцією, не так легко було знайти людей, які готові були відкрито йти на таку невелику конфронтацію з королівським театром.

Зрештою, знайти гідного автора Яні вдалося. Відкритий лист написав науковець зі сфери культури Берт Гавел.

Берт Гавел, культурний експерт:

Те, що зараз відбувається в Україні, це не абстрактний конфлікт між державами, а радше кульмінація кампанії, яка десятиліттями ведеться на політичному та культурному фронті з метою заперечення української нації, зокрема і позиціонуючи російську культуру, як слов'янський стандарт та заперечуючи існування України, як незалежного культурного простору.

Активісти розіслали відкритого листа до бельгійських ЗМІ. А ще організували демонстрацію. Виклали свічками слово "діти" перед королівською оперою, яка, до речі, за своєю архітектурою, дуже нагадує Маріупольський драмтеатр. Адміністрація закладу відреагувала.

Яна Бровдій, представниця громадської організації Promote Ukraine:

Вони захотіли з нами зустрітися. Сказали, що вони готові на співпрацю. На жаль, вони не можуть скасувати ці російські опери, тому що програмування відбувалося ще за два роки до початку повномасштабної війни, але вони готові і дуже зацікавлені співпрацювати в інших напрямках.

На зустрічі активісти процитували керівництву опери слова гендиректора Ермітажу в інтервʼю російським ЗМІ, де він прямо сказав - ведеться культурна "спецоперація".

Михайло Піотровський, директор Державного Ермітажу:

Наш культурний експорт важливіший за імпорт... А наші останні виставки за кордоном - це просто потужний культурний наступ. Якщо хочете, свого роду "спецоперація". Яка багатьом не подобається. Але ми наступаємо. І нікому не можна дозволити завадити нашому наступу… Виставка Щукіна та Морозова в Парижі - це російський прапор над Булонським лісом.

Гаська Шиян, українська письменниця, учасниця перемовин з театром:

Вони коли це почули, то у них така була реакція - oh my god, disgusting! - І, власне, такі речі діють. Теж один з аргументів, який ми завжди використовуємо, просто перелічуємо банально українських діячів культури - письменників, художників, режисерів, яких ніхто у світі не знає, тому що за чудовими колоніальними принципами російської імперії ці діячі культури або фізично знищувалися, абсорбувалися російською культурою.

Після розмови з українцями театр змінив на своєму вебсайті інформацію про репертуар сезону - згадки про Брекзит там уже немає. А на фасадах будівлі - зʼявились банер з маріупольським театром та зображення проєкту "Листівки з України", який підготував для розповсюдження за кордоном Український інститут.

Пітер де Калуве, генеральний директор Королівського театру Ла Монне:

Ми хочемо бути повністю солідарними з українцями, з усіма жертвами цієї нестерпної жахливої війни. І це не тому, що ми почуваємось винними. Але тому, що ми хочемо показати, як державна інституція, що ми хочемо дозволити кожному бути частиною нашої європейської історії. У нас є місце для українців, але є місце і для Чайковського.

Керівник театру наполіг, навіть якщо російський режим намагається експлуатувати культуру, це не означає, що її треба викреслити. Контроверсійних акторів у складі трупи не має, там усього кілька росіян, позиція яких проукраїнська.

Пітер де Калуве, генеральний директор Королівського театру Ла Монне:

Наш Онєгін - українець. Наша Тетяна - з Молдови. Наш Ленський - британець. Наш продюсер із Франції. А диригент - з Вірменії. Вони демонструють музику, яка є частиною європейської культури. І ми хочемо чітко заявити - ця опера не належить росіянам.

І хоч з такими відповідями наші активісти можуть посперечатися, загалом вони задоволені, що у театрі все ж відреагували на їх запит. Не просто словами - а діями.

Яна Бровдій, представниця громадської організації Promote Ukraine:

Нам всім би хотілося, щоб це не займало так багато часу, щоб російський культурний контент був скасований вже зараз у всіх країнах ЄС. Але насправді, як нам показує досвід, це процес, який ще буде тривати якийсь час і нам потрібно також - на жаль, але - постійно пояснювати чому - це неправильно.

Королівська опера Бельгії, окрім візуалізації, вже цього сезону почала доповнювати свій репертуар нашим контентом.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Нещодавно в програмі театру зʼявився виступ українського піаніста та дискусія з українськими літературознавцями. А на майбутнє планують співпрацю також з найбільшими театрами України.