Арттерапія у міській дитячій лікарні Хмельницького: як допомагає дітям ініціатива волонтерки-художниці [ Редагувати ]
Не ліками єдиними. Слони, жирафи, ведмеді й зайці оселилися у міській дитячій лікарні Хмельницького. Щоправда, у малюнках на стінах палат і відділень. Такі осередки арттерапія тут створила викладачка дитячої художньої школи - Марія Барабаш. До творчого процесу долучились і маленькі пацієнти.
Бачиш, хлопчик їде. Разом з ним їде мишка, собачка, зайчик. А ще з ними жирафа їде. Вони одягнені в шарфики. Напевно, прохолодно на вулиці
Хмельничанка Олена намагається розважити дворічного синочка, який вперше потрапив до лікарні.
Олена Тарнопольська, мати маленького пацієнта:
Обстеження різні й в дитини стрес. А такими малюночками вдається дуже відволікти дитину.
Розмальовувати стіни дитячої лікарні розпочали із відділення реабілітації. Втілила задум викладачка художньої школи.
Оксана Дика, педагог-організатор ХМДЛ:
Марія Владиславівна розмальовує нам все безкоштовно, благодійно. Вона, як фея, що створює казку для дітей, що допомагає емоційно розвантажити їх.
Нині художниця завершує казковий інтер'єр для пацієнтів фізіотерапевтичного відділення. Малювати на допомогу приходять і маленькі пацієнти.
Я побачила розмальовані стіни і вирішила прийти допомогти.
Марія Барабаш, заступниця директора Хмельницької дитячої художньої школи:
Тут такі емоції, я вам не передам. Тут приходять діти й, коли я бачу ці очі, коли вона так хоче, дивиться. Я кажу: хочеш помалювати? Вона каже: так, дуже. Кажу: ходи, квіточку помалюєш. Так вони потім виходять і кажуть: можна ми ще завтра прийдемо.
Малюнки на стінах лікарні - позитивно впливають на психоемоційний стан не лише дітей, але й батьків, кажуть фахівці. В лікарні чимало малечі, яким вкрай потрібна психологічна допомога.
Особливих діточок, за допомогою арттерапія, навчають комунікації.
Анастасія Томошук, практичний психолог:
Особливо мені подобається арттерапія, тому що це розвантажує дитину й інтегрує її в суспільство. Так само на рахунок мовлення. Вправи з дрібною моторикою, щоб покращувати мовлення. І, звичайно, взаємодія в ігровій формі.
Від початку широкомасштабної війни у цій лікарні отримали допомогу сотні дітей з окупованих територій і з зони бойових дій. Дворічний Кирило із мамою виїхали із Харкова. Дитина вкрай важко переживала атаки росіян.
Анна, вимушена переселенка, мати маленького пацієнта:
Страшно було, тому що постійні бомбежки, постійні дрижання стін. Бачили, як летять ці винищувачі й скидають такі червоні великі шари. А потім іде взривна хвиля. Він кожен раз підстрибував, смикався.
Споглядання яскравих малюнків - викликає в пацієнтів приємні емоції й потроху стирають із пам'яті чорні спогади. Тому зупинятися художниця не збирається.
Марія Барабаш, заступниця директора Хмельницької дитячої художньої школи:
Хочеться зробити більше, а часу трошки замало, бо ще є основне місце роботи. Але, всі хто не приходить, хочуть, щоб вся лікарня була така. З інших відділень прибігають: і нам ще, будь ласка.
Волонтерка-художниця очікує на допомогу спонсорів, аби продовжити проєкт. Адже за рік у цій лікарні отримали допомогу понад 12 тисяч дітей, здоров'я яких - це запорука здорової нації.