Фінансову допомогу для України обговорюють у Швейцарії: у місті Базель місцеві виходять на мітинги проти війни [ Редагувати ]

Фінансову допомогу для України обгворюють у Швейцарії. Надати хочуть щонайменше 5 мільярдів швейцарських франків. Парламентарі з відповідною пропозицією звернулися до Федеральної ради. 

І поки урядовці визначаються - місцеві щотижня вже понад рік виходять на мітинги проти війни в Україні. На демонстрації у місті Базель побували кореспонденти "Подробиць".

І в мороз, і в спеку. Теплими літніми і сніжними зимовими вечорами. У дощ, та у вітряну погоду. На Маркплатці у Базелі ці люди збираються щоп'ятниці вже понад рік. 

Марія Поражинська, учасниця акцій:

Якщо в мене пройшов день і я нічого не зробила для моєї країни, то мені з цим жити складно.

На початку війни вони стояли щодня. Потім отримали офіційний дозвіл від влади міста збиратися раз на тиждень. Здебільшого тут 10-15 людей. Є і біженці, і діаспора. 

Анна Крижановська, учасниця акцій:

Ми вже тут як родина стали. Ми познайомилися в основному саме тут, на цій площі. Ми співаємо українських пісень, плачемо разом, обіймаємося. Тому що дуже важко - такий постійний тиск на нас, що ми далеко від дому - кожен зі своїм причин. 

Володимир Кожухов, учасник акцій:

Я відчуваю кусочок України в Швейцарії на цьому місці. Бо тут такі самі хлопці, і такі самі дівчата як і я, приїхали сюди не по добрій волі.

На спомин про загиблих через війну українців тут щоразу запалюють свічки. Для тих, хто потребує, учасники акції збирають гроші і передають в Україну. А ще співають! І роблять це не для глядачів - для себе! 

Любов Огородничук, учасниця акцій:

Втома не відчувається, відчувається насолода, адже це ніби побувала вдома. Поспівала рідних пісень. Це те, що гріє душу.

Із швейцарцями та іноземними туристами, яких тут чимало, учасники акції спілкуються радо. Для кращої комунікації плакати, які тримають у руках, написали німецькою - офіційною мовою кантону. 

Василь Хуторянський, учасник акцій:

Необхідно створювати громадську думку у Швейцарії для того, щоб народ Швейцарії міг розуміти, що відбувається в Україні, міг впливати на свій уряд.

Хтось до українських демонстрантів уже звик і не звертає уваги, а хтось щоразу підходить запитати про новини. За пісні, звісно, аплодують. Та найважливіше для співаків -аматорів не оплески. А їхня участь у наближенні Перемоги.

Марія Поражинська, учасниця акцій:

Я просто знаю, що навіть маленька група нас - ми не фанатичні якоюсь ідеєю , ми співаємо. Мені здається, що це важко зрозуміти, коли ти не в цьому процесі.

Саме так - зрозуміти українців іноземцям нині несила, каже психотерапевтка Оксана Третяк. Натомість дотичність до таких самих людей, як ліки. Адже у багатьох людей, які виїхали за кордон, виникає почуття провини. 

Оксана Третяк, психотерапевтка:

Там і вина, і сором, там цілий коктейль таких непростих почуттів, які є дуже виснажливими. І утворюється така внутрішня енергія - її багато. Є два варіанта: або утримувати цю енергію в собі і страждати від цього і, можливо, як наслідок, виливати її на близьке оточення: на сімʼї, на дітей, на рідних в плані агресії. Або можна обходитись із цим по-іншому - сублімувати це в якусь дію.

І участь у співочих мітингах - саме така дія.