Керівниця пошуково-рятувального загону підірвалася на розтяжці: в якому стані перебуває жінка [ Редагувати ]
Цієї ночі до тями прийшла керівниця пошуково-рятувального загону "Антарес" з Павлограда Лариса Борисенко. Вона підірвалась на розтяжці під час пошуків загиблих воїнів на Харківщині. В лікарню потрапив і її колега-пошуковець В'ячеслав. Олена Мендалюк розкаже більше.
Коли ми побачили Ларису, ніяких ознак життя не було. Руки, ноги нічого не рухалося. Все було так похмуро, що вже думали, що не встигли.
Гемоглобін 17, тиск 50 на 30, пульс майже не прослуховувався, а дихала за допомогою апарату ШВЛ та введеного адреналіну. У такому стані пошуковицю Ларису доставили до Дніпра. Шансів, що вона житиме, лікарі не давали, але робили все, що в їхніх силах. Компенсували крововтрату - перелили 3 літри компонентів крові.
Сергій, лікар:
Внутрішня кровотеча, гемоглобін 17 і масові уламки, які по всьому тілу. А головне те, що струс головного мозку, який виключив її й тільки сьогодні вночі вдалося відновити всі її відчуття. Наші реаніматологи зробили все можливе і не можливе. Вона сьогодні вже і розмовляє. Зняли її з апарату ШВЛ. І ми розуміємо, що все піде на лад.
Лариса Борисенко з 2017 року разом із командою Павлоградського пошуково-рятувального загону "Антарес" із собаками займалися пошуком загиблих. На їхньому рахунку сотні знайдених тіл. 22 березня цього року їхня команда поїхала на Харківщину, шукати тіла полеглих воїнів. У групі було 11 пошуковців та три собаки. Вже в лікарняній палаті Лариса розповідає, як за кілька днів їм вдалося віднайти тіло військового.
Лариса Борисенко, керівниця пошуково-рятувального загону "Антарес":
Бійця за якого, до речі, напередодні питала мама, телефонувала. Дала координати й ми працювали по цим координатам. Знайшли це тіло у складі спільної команди.
Пошукова місія мала тривати місяць. Та Лариса випадково натрапила на розтяжку. Пролунав потужний вибух.
Лариса Борисенко, керівниця пошуково-рятувального загону "Антарес":
Я побачила звук сигналки й одночасно спрацювала розтяжка. Я вже потім лежала на землі. Пам'ятаю, що було дуже боляче. Хлопці з нашої групи наклали турнікет.
Осколкові поранення отримав і ще один пошуковець - 19-річний В'ячеслав.
Сергій, лікар:
Ураження середньої важкості й знаходиться в травматологічному відділенні. І вже пройшов усі хірургічні обробки. І зараз, можна так сказати, повністю відновиться через 2-3 дні. Для того, щоб проходити більш моральний курс реабілітації.
Біля реанімаційного відділення чергує чоловік Лариси - Віталій.
Віталій Борисенко, чоловік постраждалої:
- А ви вже говорили з дружиною? - Вранці, буквально пару хвилин. - Що вона сказала? - Сказала, що ми вичухаємося.
Віталій каже, що не встиг розповісти дружині головне - Беша, собака, яка допомагала у пошуковій операції й була поруч під час вибуху, вдома і з нею все гаразд.
Лариса Борисенко, керівниця пошуково-рятувального загону "Антарес":
Мені кажуть, що вона жива, але поки я її не побачу... Саме в той час працювала Беша, це моя собака, вона після операції, ми її мінімум залучали, і Бешу я поки не бачила.
Навіть доби не минуло, як пані Лариса опритомніла і почала самостійно дихати, але вже зараз жінка рішуче націлена якомога швидше стати на ноги й продовжити свою працю.
Лариса Борисенко, керівниця пошуково-рятувального загону "Антарес":
Без варіантів, я повинна повернутися, бо ми маємо унікальних собак, унікальний потенціал. У Дніпрі працювали на Перемозі й ще у безлічі місць. Треба працювати далі, бо якщо ми можемо повертати наших загиблих героїв. Це лише маленька частка того, що ми можемо зробити для них.