Мріє, щоби її коханий повернувся з полону: історія відчаю та надії [ Редагувати ]
Звістку про те, що підрозділ, в якому служить коханий, потрапив у полон, Анастасія почула від знайомої.
Історія відчаю та надії. Анастасія Грановська з Новомосковська мріє лише про одне - щоби її коханий повернувся з полону. До рук росіян оборонець Маріуполя Ринат Хайрулін потрапив рівно рік тому. Про те, що чоловік живий, Анастасія дізналася випадково - на одному з ворожих інтернет-ресурсів побачила його фото. Тему продовжить наш кореспондент Артур Терещенко.
Телефонував першого березня, розповідав як правильно закрити вікна. Він хотів нас максимально вберегти з донькою…
Чоловік Анастасії - військовий, він боронить Україну на Донецькому напрямку. Початок повномасштабного вторгнення росії 29-річний морський піхотинець Ринат Хайрулін зустрів під Маріуполем.
Анастасія Грановська, дружина військовополоненого:
24 лютого застало його в окопі, від позицій противника у них було лише 800 метрів, тому вони одні з перших прийняли на себе удар.
Остання телефонна розмова Анастасії із чоловіком відбулася 18 березня 2022-го. Тоді Ренат натякнув, що колись про героїчну оборону Маріуполя писатимуть книжки.
Анастасія Грановська, дружина військовополоненого:
Вони давали відсіч ворогу не маючи ані підкріплень, а ні поставок їжі, води боєприпасів, вони боролися за усіх нас, так як не боровся ніхто за таких умов.
Наступні три тижні для Анастасії, із півторарічною донькою на руках, стали найтяжчими. Телефон чоловіка не з'являвся в мережі, а новини про Маріуполь, що лунали по телевізору, лише додавали сумних думок.
Анастасія Грановська, дружина військовополоненого:
Ці емоції, які я тоді відчувала, їх просто не передати словами. Ти розумієш, що в будь-який момент ти можеш стати вдовою, а твоя дитина може стати напівсиротою. Це дуже важко, це дуже тяжко…
Звістку про те, що підрозділ, в якому служить коханий, потрапив у полон, Анастасія почула від знайомої.
Мені подзвонила місцева волонтерка і сказала - 501 батальйон в полоні.
За кілька місяців Анастасії поталанило. На одному з ворожих інтернетресурсів вона знайшла фото коханого. Впізнала, попри погану якість і те, що обличчя було все в синцях.
Анастасія Грановська, дружина військовополоненого:
Коли я почала в інтернеті все це шукати, я зрозуміла, що полон - це щось неймовірно страшне. Коли я почала читати про різні види катувань на Оленівці, це теж було надзвичайно боляче і ніякі там препарати, антидеприсанти не допомагали. Просто пам'ятаю як каталася прям тут по полу і ридала, плакала…
Зараз 22-річна Анастасія налаштована рішуче. Каже: за повернення донці батька, боротиметься до останнього.
Анастасія Грановська, дружина військовополоненого:
Я продовжую боротися, у мене тут бачите, така папочка з документами вже чимала і збираємо, робимо все для його обміну, для його повернення.
Як і інші родичі військовополених, Анастасія час від часу їздить до Києва. Жінка сподівається в списках звільнених під час одного з найближчих обмінів побачити прізвище і свого чоловіка.
