Історія волонтерів, що везуть важливі вантажі в саме пекло - місто Бахмут [ Редагувати ]

Надійний тил українських військових. Волонтери. Вони шукають та доставляють нашим захисникам усе, про що ті просять. Навіть у найгарячіші точки. Далі - історія про тих, хто ризикуючи життям, везе важливі вантажі в саме пекло - місто Бахмут.

У цих трьох вантажівках місячний запас води для наших захисників. Загалом понад 40 тонн гуманітарної допомоги. Її зібрали двоє запорізьких волонтерів.

Олександр Белюга, волонтер:

Ми випадково зустрілися зі Стасом, де я виявив потребу на Бахмутському напрямку. 45 тис. літрів води. Суха їжа - каша, пюре - понад 5000 порцій. Гігієна - понад 2000 вологих серветок.

Олександр з перших днів повномасштабного вторгнення взявся готувати для захисників комплексні обіди. Станіслав вже понад рік забезпечує продуктами бійців та цивільних на передовій. Зараз чоловіки згуртувалися, щоб підтримати наших захисників на найпекельнішому - Бахмутському напрямку.

Станіслав Стойков, військовий волонтер:

Каші, каші з м'ясом - все натуральне. Це передав мені Белюга Олександр. Також там дуже багато води.

Частину гуманітарного вантажу одразу відвозять нашим захисникам на передній край оборони. Волонтерська допомога дуже цінна, кажуть оборонці.

На передовій приємно, коли є додаткове забезпечення. Продукти й вода потрібна систематично. Волонтери роблять добру справу, потрібну.

Володимир - мобілізований. З полігону одразу потрапив на Схід. Останні кілька місяців з побратимами тримає оборону у Бахмуті. Ситуація у місті нагадує пекло. Ворог активно намагається захопити незламну фортецю. Поводяться росіяни по-різному, але доля в усіх ворогів, каже військовий, має бути одна.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Це ж людський фактор, комусь попадаються тупі, комусь попадаються не тупі, але всім їм потрібно зробить так, щоб вони залишилися на цій землі, вірніше під землею.

На передовій відчувають очікування українців від майбутнього контрнаступу, каже захисник. Та галас щодо цього вважає зайвим.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Всі думають про перемогу України, але стосовно наступу - не хотілося б на цьому акцентувати увагу, тому що, коли прийде час, то і буде наступ. Поки його немає - немає про що і говорити.

Наші захисники вичерпують наступальний потенціал ворога, аби той "спалив" резерви та зневірився. І це ще один крок до нашої перемоги.