Переселенці з Луганщини виховують 9 дітей: як родині вдалось виїхати з пекла (відео) [ Редагувати ]
Ми продовжуємо знайомити вас з історіями українців, які через російську агресію вимушені покинути домівки та шукати себе в інших містах. Родина з Луганщини виховує дев'ятьох дітей. Тепер всі вони на Дніпропетровщині. Розповідає наш кореспондент Артур Терещенко.
Переселенці з Луганщини виховують 9 дітей: як вдалось виїхати родині з пекла
Невпинні обстріли.Такими запам'яталися останні кілька місяців у Кремінній 38-річній Валентині. Виїхати з рідного міста великій родині вдалося за кілька днів до окупації.
Валентина Рубан, переселенка з Луганської обл.:
Мама моя сказала мені тікайте. Забирай дітей, спасай дітей, просто тікайте звідси…
Завдяки волонтерам 325 кілометрів вдалося подолати менше ніж за добу. Дорогою було лячно, згадує Валентина, кілька сусідніх автобусів потрапили під обстріл. Були й поранені, але транспорт, в якому їхали Рубани, вцілів. За рік життя на відносно спокійній Дніпропетровщині багатодітна родина змушена була змінити кілька місць проживання. З передостаннього довелося тікати через рашистів, які гатять з боку Енергодара.
Валентина Рубан, переселенка з Луганської обл.:
Приїхали до Дніпра - я, чоловік і 9 дітей. Побули трішки в Магдалинівці трішки, потім поїхали в Нікопольский район. Там побули, і коли вибухи почалися, люди гинули там, то ми знову переїхали сюди, до Дніпра.
Нині подружжя та діти, старшому з яких 19, а наймолодшій півтора року, мешкають у кімнаті на 30 квадратних метрів в одному з шелтерів. Голова родини знайшов роботу в будівельній компанії, а Валентина разом із двома старшими доньками пораються по господарству.
Дарина Рубан, переселенка з Луганської обл.:
У нас велика родина і батьки потребують допомоги. Мамі допомагаю я та 16-річна сестра. - А чим найбільше допомагаєш ти? - Куховарю. - Чому? - Мені це подобається.
Виплати від держави родина Рубанів отримує в повному обсязі, а от почесне звання "Мати-Героїня" Валентина не оформила й досі.
Валентина Рубан, переселенка з Луганської обл.:
Із-за війни ми не вспіли це все зробити. - А якщо в десяте так станеться, що ви завагітнієте, будете народжувати? - Думаю, що так. Дай Бог, щоб закінчилася ця війна і ми надіємося на лучше, на краще.
А от молодші сини та доньки мріють про солодощі, іграшки та поскоріше обійняти бабусю та дідуся, що залишилися в Кремінній.
